Історія однієї могили: у Славуті встановили пам’ятний знак невідомому захиснику України
- Поховання відбулося ще в листопаді 2023 року.
- Могилу пов’язували із іменами двох загиблих військовослужбовців, тіла яких потім шукали рідні.
- Їх обох вдалося ідентифікувати і поховати в Славуті та на Житомирщині.
- А хто цей чоловік – досі ніхто не знає.
Сьогодні в Славуті вшанували пам'ять невідомого захисника України, що похований на місцевому кладовищі. Про це повідомили в міськраді. Коштом місцевого підприємця йому було встановлено пам’ятний знак. Історія цієї могили тягнеться з 2023 року та пов’язана з долями родин двох полеглих воїнів. Детальніше – розповідаємо в матеріалі.
Родина загиблого воїна засумнівалась, що поховали саме його
28 жовтня на війні загинув 33-річний славутчанин, військовослужбовець десантно-штурмових військ Іван Стасюк. Його поховали в рідному місті 3 листопада того ж року.
«Готуйтесь, що тіло дуже сильно понівечене, дуже сильно обгоріле…»
Проте його дружина, Марина Стасюк в інтерв’ю Суспільному розповіла: після прощання засумнівалась, що поховали саме його. Перед похороном вона з батьками їздила на впізнання в Хмельницький:
– Там судмедекспертка вийшла до нас перед самим впізнанням і нас попередила: «Готуйтесь до того, що тіло дуже сильно понівечене, дуже сильно обгоріле. Вам треба буде по шрамах, по родимках, по інших упізнавальних знаках з’ясовувати, ваш це чоловік, син, чи не ваш». Люди і так стоять в горі, а їм виходять і таке говорять. Ти не знаєш, що тобі там покажуть, – згадувала дружина загиблого воїна. – Працівниці моргу не сподобалося, що ми чи то неправильно доторкнулись до мішка, чи що. Факт в тому, що вона почала на нас кричати. Говорити, що наші свідчення взагалі не потрібні, що вона може закрити труну і відправити нам її закритою. Казала, його впізнали побратими на полі бою і він приїхав з документами, тож нас взагалі тут може не бути.
Івана Стасюка ховали в Славуті вдруге
За кілька днів, 5 листопада на Житомирщину привезли загиблого воїна Романа Богодвида. Він загинув на тій же території, що й Іван Стасюк. Однак його матір, Ольга, свого сина в морзі не впізнала.
– У нього щетина завжди була світла, з сивиною, а у цього чорна. По нігтях. У мого сина були такі круглі, не такі, як на тілі того, кого нам показали на впізнання. Знову в морг завезли і знову ми дивилися. Скинули з нього одежу. В нього волосся на грудях, в мого сина. А ця дитина лежала – в нього чисте тіло було, – розповіла Ольга Богодвид Суспільному.
Після того рідні Романа Богодвида почали шукати тіло загиблого військовослужбовця. І в соцмережах побачили поховання Івана Стасюка – на фото загиблого військового впізнали чоловіка, якого бачили в морзі.
«Я впевнена, що в нього все таки є якісь родичі…»
Родина сама знайшла Марину Стасюк і повідомила їй, що, швидше за все, поховали не Івана. Довелося їхати в Житомир на впізнання. Тоді родичі чоловіка здали матеріали для ДНК-експертизи. І коли вона підтвердилась – Івана Стасюка вдруге перепоховали в Славуті, неподалік від могили невпізнаного бійця.
– При загиблому в хмельницькому морзі не було ніяких особистих речей. У базі даних його поки ніхто не шукає, немає й співпадінь ДНК. Але я активно сприяю пошукам. Я знаю, що це таке: три місяці не дихати, не їсти, не жити. Просто уявляю, як тим батькам. Я впевнена, що в нього є все-таки якісь родичі, – розповіла в лютому 2024 року Марина Стасюк.
«З Сергієвими родичами ми зв’язку не маємо…»
Романа Богодвида також знайшли – в дніпровському морзі. Його тіло, розповідали рідні, лежало під документами іншого загиблого – Сергія Гебелка з Сумщини.
– Із Сергієвими родичами ми зв'язку не маємо. Знаємо лише, що він на 10 років старший від Романа, працював вчителем. Тепер уже і їм треба буде пройти цей нелегкий шлях, – розповіла сестра Романа Богодвида.
Його також впізнали за результатами ДНК-експертизи. Поховали захисника 17 лютого 2024 року в рідному селі Дриглів на Житомирщині.
Відтак, ім’я військового, який похований у Славуті – досі залишається невідомим.
– Ми не знаємо його імені, не знаємо його історії та того, хто чекав на нього вдома. Але знаємо головне: він був Захисником України та віддав своє життя за нашу свободу, – написали в Славутській міській раді.
Подякуй журналістці гривнею
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
