Із трьома військовими попрощались на Хмельниччині. Наймолодшому було 19

• Дізнавайтесь імена Героїв, які віддали свої життя за мир в Україні.

Ще трьох мешканців Хмельниччини не дочекалися додому їхні рідні. Чоловіки захищали Україну в гарячих точках фронту. Їхні життя забрала війна. Цими днями героям віддали останню шану.

Геннадій Казмірович



0 0

28 травня у селі Розсоша Хмельницького району попрощалися з бійцем Геннадієм Казміровичем. У мирний час чоловік займався підприємництвом, але війна змусила освоїти фах військового інженера. Геннадій розпочав службу навесні 2022 року. Служив старшим сержантом 1-ї інженерно-саперної роти 47-ї окремої інженерної бригади. Герой постійно знаходився у зоні бойових дій на Харківському напрямку – під Вовчанськом, Куп’янськом. Звідти вийшов неушкоджений, а у Донецькій області потрапив під ворожий обстріл, який обірвав його життя. Військовий загинув поблизу населеного пункту Нове Шахове на Донеччині.

Ярослав Коломієць



0 0

28 травня Меджибізька громада провела в останню путь юного захисника Ярослава Коломійця з села Требухівці. Герою було 19…

Ярослав народився народився 13 жовтня 2005 року в селі Требухівці. Навчався у Требуховецькій ЗОШ І-ІІІ ст. Після закінчення 9 класу, юнак здобував професію у Деражнянському професійному центрі освіти Голосківського відділення. Від початку повномасштабного вторгнення займався волонтерством і був нагороджений Грамотою ГУР «Сил спеціальних операцій».

«Побачивши, усі реалії фронтового життя, героїзм та мужність наших титанів – воїнів, вирішив вступити до лав ЗСУ. З вересня 2024 року став пліч-о-пліч зі своїми побратимами на захист Батьківщини з позивним «Адвокат». Самовіддано, безстрашно, з думкою про своїх рідних виконував поставлені бойові завдання зі знищення російських окупантів», йдеться у дописі громади.

Під час бойового завдання у Харківській області військовий отримав важкі поранення. Він боровся, розповідають у громаді, але поранення виявилися несумісні з життям. Попри старання медиків серце мужнього Героя перестало битися 23 травня. Йому навіки 19 років...

Олександр Чернов



0 0

29 травня Чорноострівська громада стала на коліна, прощаючись із Черновим Олександром Олександровичем – сином, братом, чоловіком, другом. Захисник віддав своє життя за Україну.

Олександр народився 20 липня 2000 року у селі Вовча Гора. Після школи здобув фах автомеханіка та водія.

«У мирному житті він був добрим, чуйним, завжди готовим допомогти. Безкоштовно перевозив військових, цікавився їхньою долею, а з часом сам став одним із них. У День закоханих 2021 року він освідчився у коханні своїй Марині, а у лютому 2025 року вони стали чоловіком і дружиною.  У вересні 2024 року, попри сльози матері, Олександр добровільно підписав контракт зі Збройними Силами України», розповідають у громаді.

Спершу військовий служив у Кам’янці-Подільському. Пізніше відправився на передову, де був водієм-санітаром медичного пункту. Рятував інших, поки не прийшла та сама ніч – 17 травня 2025 року. Тоді захисник зник безвісти, і серце матері завмерло в чеканні. 26 травня родина отримала підтвердження: "Олександр загинув біля села Темирівка Пологівського району Запорізької області, мужньо виконуючи бойове завдання", йдеться у повідомленні.

У Героя залишилися батьки, сестра, дружина, бабуся, дідусі, рідні та друзі. Йому було 24…

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.