На Хмельниччині попрощались із чотирма бійцями. Хто вони

• Олександр Бондар поліг у бою на Луганщині.

• Андрій Кулачок помер після важкого поранення.

• Олександра Скоропада не стало у віці 25 років.

• Руслан Стець загинув у 25 років на Луганщині.

Війна продовжує нести загибель та розруху на українські землі. Цими днями у громадах Хмельницької області провели в останню земну дорогу четверо захисників. Розповідаємо про кожного, хто поліг у боротьбі за незалежність.

Олександр Бондар

26 липня живим коридором пам'яті та шани жителі Красилівської громади провели в останню дорогу Героя Олександра Бондара. Він був жителем села Писарівка Заслучненської громади. Солдат загинув 17 червня 2024 року під час виконання бойового завдання на Луганщині, йдеться у дописі міськради.

Олександру назавжди 41 рік.

Андрій Кулачок

26 липня Ясенівка Ярмолинецької громади попрощалась із захисником Андрієм Кулачком.

Тепер йому назавжди 43, кажуть у сільському будинку культури.

Андрій став на захист України з початку повномасштабного вторгнення, служив в 4 танковій бригаді.

«Отримав важке поранення, після якого повернувся додому. Але, нажаль, всіх пережитих подій серце не витримало і зупинилось», йдеться в дописі.

Без батька залишились дві донечки.

Олександр Скоропад

Сьогодні, 29 липня, у селі Митинці Красилівської громади попрощались з військовим Олександром Скоропадом. Воїна не стало у віці 25 років. Його життя обірвалось 25 липня 2024 року, розповіли у Красилівській міській раді.

За їхньою інформацією, Олександр Скоропад народився 28 жовтня 1998 року у селі Митинці. Після закінчення місцевої школи навчався у Красилівському професійному ліцеї, де здобув фах автомеханіка.

У Красилівській міській раді зазначили, Олександр Скоропад з 2021 року був мобілізований до лав Збройних сил України. У вересні 2022 року він підписав контракт із ЗСУ. 25 березня 2024 року воїн був поранений. Він служив на Покровському напрямку. У Героя залишились батьки й молодший брат.

Руслан Стець

Руслан Стець загинув у віці 25 років.

Він був уродженцем села Ясенівка Ярмолинецької громади.  Після закінчення 9-річки у рідному селі вступив на навчання у Хмельницький професійний ліцей харчової промисловості. Далі юнак розпочав власний трудовий шлях і пробував себе у різних сферах. За вдачею Руслан був відкритим, активним, товариським, розповіли у громаді. У Хмельницькому хлопець познайомився з дівчиною, з якою вже у серпні мали стати на весільний рушник. Хоча планувати своє життя Русланові доводилося серед бойових буднів. У березні 2024 року Руслан був призваний у лави Збройних сил України за мобілізацією. Пройшов відповідні навчання в Україні і за кордоном, у Латвії. Після чого став бійцем 3 штурмової бригади — був оператором безпілотних літальних апаратів.

Зв'язок з військовослужбовцем обірвався на Луганщині 19 липня. За кілька днів, 24 липня, підтвердилась загибель Руслана, повідомили у Ярмолинецькій тергромаді.

27 липня, у Ярмолинцях рідні та знайомі попрощались із загиблим бійцем.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.