В останню дорогу провели дев'ятьох захисників з Хмельниччини: наймолодшому було 24

• Своє життя у війні з російським окупантом поклали: Деренко Олександр, Заруцький Андрій, Карась Олександр,  Кшемінський Вадим, Лавренюк Юрій, Олішевський Віктор, Поліщук Сергій,  Семенюк Василь, Фур­ма­нюк Во­ло­ди­мир.

У бою з російським окупантом загинуло дев'ять військових з Хмельниччини. Протягом останнього тижня із захисниками прощались у місцевих громадах.

Олександр Деренко 

Війна забирає захисників не лише кулями, вона також нівечить їх здоров'я.

Внаслідок хвороби пішов з життя солдат Олександр Деренко. Він боронив кордони нашої держави.

24 лютого в Кам’янці - Подільському Олександра Деренка провели в останню дорогу. Мешканці громади прийшли до Будинку офіцерів, щоб віддати шану Воїну.

Поховали на Олександра з усіма військовими почестями на міському кладовищі, - розповіли в Кам’янець-Подільській міській раді.

 

Андрій Заруцький

Сьогодні, 27 лютого, у Шепетівці, що на Хмельниччині, відбулося прощання зі старшим солдатом Андрієм Заруцьким. Воїн загинув 13 лютого 2024 року. Йому було 40 років.

Про це повідомили у Шепетівській міській раді.

На прощання з військовим Андрієм Заруцьким прийшли рідні, друзі, містяни, 27 лютого 2024, Хмельниччина. 

Як повідомили у Шепетівській міській раді, Андрій Заруцький народився 7 липня 1983 року. Після закінчення Шепетівської загальноосвітньої школи № 6 працював на будівництві. Строкову службу в армії проходив у Дніпрі. Після неї надалі працював будівельником, їздив працювати за кордон.

У Шепетівській міській раді зазначили, Андрія Заруцького мобілізували до лав Збройних сил України 26 січня 2023 року. На фронті був старшим стрільцем-оператором 3 механізованого відділення 2 механізованого зводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини. За час служби отримав медаль "За оборону Бахмуту".

 

Олександр Карась

Сьогодні, 27 лютого, у Волочиській громаді провели в останню путь Карася Олександра Леонідовича - солдата, 48 бригадаи Збройних сил України, який віддав життя за незалежність України. Народився Олександр 12 травня 1973 року у селі Грушківці, Летичівського району, Хмельницької області, там навчався в середній школі та у ПТУ, де отримав спеціальність муляр-монтажник, - розповіли у Волочиській міській раді. 

За життя чоловік працював помічником слюсаря по ремонту автодвигунів в моторному цеху Летичівського моторно-агрегатного заводу, проходив строкову службу в Збройних силах України, в селі Гречана працював в місцевому СВК водієм. В 2001 році вступив до лав ЗСУ для проходження військової служби за контрактом на посаді командира відділення. У 2003 році проходив військову службу в державі Кувейт, також брав участь в Українській миротворчій місії в Іраці. 

27 лютого 2022 року, на третій день після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів, чоловік мобілізувався до лав ЗСУ.

24 лютого 2024 року життя Олександра обірвалося.

Вадим Кшемінський

У війні з російським агресором, захищаючи рідну землю, загинув Вадим Кшемінський, житель села Кадиївці. Вадиму назавжди 24. “Уся Орининська громада схиляє голови в глибокій скорботі, щиро співчуваємо сім'ї, рідним і близьким Героя..”, - повідомили в громаді.

Юрій Лавренюк

24 лютого, в Антонінах, прощалися зі своїм захисником – 54-річним Юрієм Лавренюком, життя якого несподівано обірвалося 23 лютого 2024 року.

Як повідомляють в Антонінській громаді, почесним коридором пам'яті земляки зустріли й провели Юрія в його останню земну дорогу. Мітинг прощання та чин поховання відбулися у рідному для нього селищі Антоніни. Усі небайдужі жителі прийшли попрощатися зі своїм захисником, односельцем, другом, побратимом. 

Віктор Олішевський 

Вчора, 26 лютого, в останню путь жителі Чорноострівської громади провели військовослужбовця Олішевського Віктора Олександровича.

Віктор народився 14 квітня 1991 року в селі Крачки Хмельницького району Хмельницької області.

Навчався у Кам’янець-Подільському фаховому коледжі Подільського державного університету на факультет  «Ветеринарна медицина», де здобув спеціальність «фельдшер ветеринарної медицини». Після навчання працював у Ветеринарній лабораторії  міста Хмельницького, йдеться у повідомленні Чорноострівської громади.

9 листопада 2011 року  Віктор Олішевський  був призваний на строкову службу у військову частину міста Полтава. Згодом продовжив службу  у військовій частині міста Яворова, де отримав звання молодшого сержанта.

Після служби повернувся до улюбленої справи,  працював за фахом фельдшером у Миколаївській дільничній лікарні ветеринарної медицини, в селі Немичинці Гвардійської громади та у селі Ставчинці Чорноострівської громади.  Віктор був захоплений своєю роботою та з часом мріяв відкрити  власну ветеринарну  аптеку.

Та не судилося. Він став на захист України у складі  військової частини А3013, 36 бригади морської піхоти другої роти, другого взводу, першого відділення, командиром якого він був. Відмовившись від ротації, він продовжував оберігати рідну землю.

17 лютого 2024 року Віктор загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Кринки, Олешківської міської громади, Херсонського району, Херсонської області в ході штурмових дій.

Сергій Поліщук

Під час виконання бойових завдань загинув камʼянчанин Сергій Поліщук. Сергій народився 1986 року, був єдиним сином у мами. Смерть Захисника настала 20 лютого через важкі поранення від ворожого мінометного обстрілу. Йому було 37. Друзі та знайомі характеризували його надзвичайно світлою, позитивною та доброю людиною. Поховали Героя сьогодні, 27 лютого, на Алеї Слави в Кам’янці-Подільському. 

 

Василь Семенюк 

13 лютого 2024 року в с. Шандриголове Краматорського району Донецької області, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, загинув житель села Лисогірка – старший сержант Василь Семенюк. Василь народився 14 липня 1991 року, – йдеться у дописі Теофіпольської селищної ради. 22 лютого 2024 року громада попрощалась з воїном. В останню земну дорогу Василя провели рідні, друзі та мешканці Теофіпольської громади. Заупокійну панахиду за полеглим Героєм відслужили у церкві села Лисогірка. Поховали захисника на місцевому кладовищі. 

Во­ло­ди­мир Фур­ма­нюк

На вій­ні за­ги­нув 44-річ­ний за­хис­ник Во­ло­ди­мир Фур­ма­нюк. Захисник родом із се­ла Ку­нів Плуж­ненсь­кої гро­ма­ди, що на Ше­пе­тів­щи­ні. Сьогод­ні, 27 лю­то­го, він по­вер­нувся у рід­не се­ло на щи­ті. Кор­теж із ті­лом во­їна про­ліг че­рез міс­то Ізяс­лав, се­ла­ми гро­ма­ди і до­до­му бій­ця. Жи­те­лі на­се­ле­них пун­ктів вий­шли, аби зус­трі­ти «жи­вим ко­ри­до­ром» Во­їна Світ­ла і від­да­ти, на жаль, ос­танню ша­ну за­хис­ни­ку. Во­ни при­нес­ли жи­ві кві­ти, схи­ли­ли го­ло­ви у гли­бо­кій скор­бо­ті, мо­ли­ли­ся за упо­кій ду­ші за­гиб­ло­го Во­їна.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.