На Хмельниччині попрощались із трьома військовими. Хто вони

• Обірвалось життя Володимира Заверухи, Сергія Козловського, Сергія Сплавського.

У вівторок, 26 серпня, у громадах Хмельниччини відбулися церемонії прощання з воїнами, які захищали Україну та віддали за неї своє життя або пішли з нього передчасно.

Володимир Заверуха



0 0

У Волочиській громаді провели в останню дорогу бійця Володимира Заверуху. 22 серпня 2025 року, під час бою за свободу та незалежність України, життя військовослужбовця обірвалося.

Володимир Володимирович народився 9 листопада 1983 року у місті Волочиськ. У 2002 році проходив строкову службу в армії. Через рік повернувся додому, одружився з дружиною Ольгою, а вже у 2004 році в сім’ї народилася донька Тетяна.

У 2015 році він добровольцем вирушив на схід, де захищав країну в зоні проведення АТО. Брав участь у боях поблизу селища Райгородок Луганської області та у місті Авдіївка Донецької області. Повернувшись у 2016 році, деякий час працював, а у 2021 році виїхав на роботу за кордон. Проте після початку повномасштабного вторгнення повернувся додому.

У 2023 році знову добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у Запорізькій області, зокрема у районах Роботиного та Оріхового. У 2024 році, під час виконання бойового завдання, захисник отримав тяжке поранення — вогнепальне у праве передпліччя з переломом променевої кістки. Після тривалої реабілітації, незважаючи на біль і наслідки травми, у червні 2025 року він прийняв рішення повернутися до побратимів на передову.

22 серпня, у бою поблизу населених пунктів Новоданилівка та Новоандріївка Запорізької області, життя молодшого сержанта Володимира Заверухи обірвалося. Герою було 41...

Сергій Козловський



0 0

У Новій Ушиці громада прощалася із солдатом Сергієм Козловським.

19 серпня 2025 року серце Сергія Васильовича зупинилося в лікарні внаслідок хвороби.

Військовий народився 10 лютого 1984 року у Новій Ушиці. Навчався у місцевій школі №1, а згодом у Говірському професійно-технічному училищі. Працював на різних роботах, мешкав у рідному селищі.

У червні 2023 року Сергія мобілізували до лав ЗСУ. Він проходив службу у третьому інженерному відділенні інженерно-саперного взводу військової частини А5120. Герой виконував завдання на складних напрямках фронту, за що був відзначений нагородами командування.

Сергій Сплавський



0 0

Дунаєвецька громада у скорботі провела в останню дорогу солдата, старшого стрільця-оператора Сергія Сплавського.

Сергій Анатолійович народився 19 жовтня 1988 року у селі Слобідка Гірчичнянська. Навчався у Дунаєвецькій школі №1, згодом закінчив Кам’янець-Подільський медичний коледж, здобувши фах лаборанта. Служив у армії в Яворові, після чого працював на станції технічного обслуговування автомобілів.

29 червня 2023 року був мобілізований до Збройних Сил України. Проходив підготовку у навчальних центрах у Дунаївцях, Кам’янці-Подільському та Рівному. Служив на Покровському напрямку. Востаннє виходив на зв’язок із рідними 4 лютого 2024 року. Після цього його вважали зниклим безвісти.

Півтора року родина жила надією на повернення Героя. Та результати ДНК-експертизи підтвердили найстрашніше: Сергій загинув 8 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Побєда на Донеччині.

У рідному селі Слобідка-Гірчичнянська відбулося останнє прощання. Провести Сергія зійшлися рідні, друзі, однокласники, побратими, керівництво громади, представники духовенства та односельці. Люди ставали на коліна, віддаючи шану землякові, який віддав своє життя за мир і безпеку України.

У бійця залишилися мати, батько, сестра та брат.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google