На Хмельниччині попрощались з двома воїнами. Хто вони

• Василь Клімчук загинув у бою на Харківщині.

• Віталій Шимко поліг на Бахмутському напрямку.

Війна продовжує нести загибель та розруху на українські землі. Цими днями у громадах Хмельницької області попрощалися з двома захисниками. Про втрати повідомили у місцевих адміністраціях. 

Василь Клімчук

Сьогодні, 13 липня, в Судилківській громаді провели в останню земну дорогу жителя села Городище Клімчука Василя Миколайовича.

Чоловік народився 29 червня 1992 року у селі Городище.

«Зростав доброзичливим, чуйним, щирим, ввічливим, відповідальним юнаком – таким був і в дорослому житті», – розповіли у громаді про Героя.

У Шепетівському професійному ліцеї Василь здобув спеціальність маляра-штукатура-плиточника. В муніципалітеті кажуть, що Василь Клімчук був фахівцем у будівельній справі.

«Василя поважали за добру вдачу, працелюбність, за те, що приходив на допомогу всім, хто допомоги потребував. За що б не брався, завжди був позитивний результат. Допомагав мамі, сестрі, понад усе любив племінників. Планував зробити ремонт мамі в оселі, викопати криницю у рідному обійсті…Не судилося. Клята війна перекреслила всі плани, сподівання, мрії, забрала у мами люблячого сина, у сестри – люблячого брата, у племінників – люблячого дядечка», – написали у відомстві.

З початком повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, чоловік став на захист України. Займав посаду навідника відділення охорони. Загинув 7 липня 2024 року поблизу одного з населених пунктів Харківської області.

Поховали Василя Клімчука в рідному селі Городище з усіма військовими почестями.

Віталій Шимко

Вчора, 12 липня, Дунаєвецька громада прощалась з 48-річним молодшим сержантом Віталієм Миколайовичем Шимком. Чоловік загинув 5 липня 2024 року в районі населеного пункту села Григорівка Бахмутського району Донецької області. Про це повідомили в Дунаєвецькій громаді.

Народився Герой 28 січня 1976 року у Харкові. У 1980 році разом із батьками переїхав у Дунаївці. Навчався у Дунаєвецькій школі, у Кам’янець-Подільському техучилищі здобув освіту столяра виробництва художніх меблів.

Далі чоловік працював на різних роботах, був охоронцем, таксистом, будівельником.

«Життя було спланованим та спокійним, поки не почалася війна. 29 серпня 2023 року Віталій отримав повістку та став на захист неньки України. Та на жаль, не надто довгою була його служба...», розповіли у громаді.

Поховали Віталія з усіма почестями на Алеї Слави у Дунаївцях. Йому назавжди 48.

Читайте також: На Хмельниччині попрощались із п'ятьма захисниками. Хто вони

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.