На Хмельниччині попрощались з колишнім поліцейським та військовим Вадимом Чепурченком

• Під час звільнення Куп’янська Герой отримав важкі поранення.
• Майже місяць лікарі боролись за життя Вадима, але його серце зупинилося.
• Військовому було 45...

У Славуті, що на Хмельниччині, провели в останню путь військовослужбовця Вадима Григоровича Чепурченка. Прощання відбулося сьогодні, 11 листопада. Про це повідомили у Славутській міськраді.

Вадим народився 23 квітня 1980 року у Славуті. Навчався у місцевій школі №4. Після школи вступив у ПТУ міста Нетішин, де отримав професію газозварювальника. Це була його перша спеціальність, яку він здобув ще до служби в армії. Після навчання проходив строкову службу — потрапив до Болграда, у десантні війська. Там чоловік отримав перший військовий досвід і навички, які згодом стали йому потрібні на фронті.

Після служби Вадим продовжив свій шлях у правоохоронних органах. Навчався у Волинській академії поліції, після чого працював у Рівному в управлінні карного розшуку Міністерства внутрішніх справ України. Десять років свого життя він віддав службі закону та правопорядку. За цей час отримав нагороду «За доблесть і відвагу в службі карного розшуку» ІІ ступеня. Після звільнення з органів МВС працював за кордоном.

Коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, Вадим не залишився осторонь. Він повернувся в Україну у перші дні війни. Добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у ССО. Разом з побратимами виконував бойові завдання на південному напрямку. У липні 2022 року брав участь у звільненні острова Зміїний — однієї з найвідоміших операцій початку війни. Пізніше разом з побратимами Герой воював у Торецьку, Часовому Яру, Бахмуті, Куп’янську та на Сумщині. Мав звання головного сержанта та обіймав посаду старшого оператора. Вадим отримував подяки, грамоти та державні відзнаки. Серед них — нагороди від Президента України та Міністерства оборони. Його роботу цінували побратими, адже він мав великий досвід і допомагав новоприбулим військовим.

11 жовтня під час штурмових дій у Куп’янську Харківської області, звільняючи місто, Вадим отримав важкі поранення.

"Це було останнє бойове завдання нашого Героя. Під час цієї операції його побратим загинув одразу. Самого Вадима із численними кульовими пораненнями інші побратими змогли витягнути, не дивлячись на шквальний вогневий обстріл. Евакуювали, несучи три кілометри на собі, та переправляючи навіть у брід через річку на руках. Надавши допомогу, доставили до Харківського шпиталю, пізніше до шпиталю міста Києва.  Протягом місяця наш Герой боровся за життя. Але, на жаль, попри всі зусилля лікарів та молитви рідних, 7 листопада 2025 року його серце зупинилося. За два дні до смерті Вадима з поля бою вдалося забрати тіло його побратима", — йдеться у дописі міської ради.

У Вадима Чепурченка залишилися мама, брат, син, кохана жінка та родина. Йому назавжди 45...







Читайте також: Пішла служити у 24 роки. На Хмельниччині попрощалися Антоніною Штоль

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.