На Хмельниччині родина втратила двох синів: молодшого забрала війна
- Після загибелі захисника Олександра Слободяна не стало і його брата Юрія.
Родина із Сатанівщини за короткий час втратила двох синів. Молодший загинув на війні. Старший не пережив утрати брата. Про це повідомило видання Городок.Сity.
Трагедія сталася у селі Юринці. У місцевій сімʼї виросли двоє синів — старший Юрій і молодший Олександр. Далі журналісти розповідають про життєву дорогу молодшого Олександра — з початком повномасштабної війни став на захист України.
Олександр Слободян народився 12 лютого 1987 року в Юринцях. Мама працювала у торгівлі, батько був директором Сатанівського будинку культури. З дитинства Сашко тягнувся до музики — любов до мелодій перейняв від тата. Мав багато друзів. У школі в Олександра з’явився інтерес до електрики — він захоплювався технічними предметами. Після випуску вступив до Кутківського професійно-технічного училища, де здобув фах електрика. Відслужив строкову службу в Червонограді. Працював за кордоном, але повернувся додому — хотів реалізовуватися за спеціальністю. Влаштувався до Сатанівського РЕМ, де пропрацював три роки.
Повномасштабне вторгнення змінило його життя. Олександр добровільно став на захист країни. Служив у різних підрозділах, виконував бойові завдання на Харківському та Сумському напрямках. Пізніше — на Курському. Побратими поважали його. Він добре розумівся на техніці, міг полагодити автомобіль у польових умовах. Тому став водієм — доправляв військових на позиції, паралельно виконував обов’язки стрільця.
Коли підрозділ перекинули на Курський напрямок, зв’язок із рідними став рідшим. Згодом родині повідомили, що Олександр зник безвісти. Після проведення необхідних процедур підтвердили його загибель у бою. Захисника поховали у Сатанові з військовими почестями.
У нього залишилися мати та старший брат Юрій. Юрій переживав втрату особливо тяжко. Разом із матір’ю часто приходив на могилу брата. За кілька місяців він тяжко захворів. Серце не витримало. Родина втратила і старшого сина.
Тепер у домі, де колись було людно і гамірно, — тиша. Мати проводить багато часу на кладовищі.
Читайте також: На щиті повертаються троє військових з Хмельниччини: Михайло Гунько, Олександр Надточей, Сергій Петров
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
-
Валентина Садовець СтремінськаВічна пам'ять Герою Царство небесне співчуття рідним та близьким -
Юля ЮляГлибокі співчуття рідним, вічна слава Героям