«На щиті» повернулось п’ятеро військових з Хмельниччини

«На щиті» повернулось п’ятеро військових з Хмельниччини
  • Війна обірвала життя Олександра Гнатишина, Михайла Родзена, Віталія Давидчика, Андрія Шимчука та Сергія Савченка.

Ще п'ятьох військових з Хмельницької області не дочекались їхні рідні. Чоловіки віддали свої життя за краще майбутнє України. Впродовж останніх днів воїнів провели в останню земну дорогу. Історіями полеглих поділились у громадах.

Олександр Гнатишин

9 квітня в Новолабунській громаді, що на Полонщині, місцеві мешканці, рідні, друзі, однокласники на колінах провели в останню земну дорогу воїна Олександра Володимировича Гнатишина. Герой був 1965 року народження. Захищав Україну від окупанта. Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Нещодавно стало відомо про загибель героя. Життя Олександра Володимировича обірвалось 30 чераня 2024 року на Бахмутському напрямку Донецької області. Йому було 58…

Поховали полеглого на кладовищі в селі Титьків з усіма військовими почестями.

Відео дня

Михайло Родзен

9 квітня «на щиті» в рідний Ізяслав повернувся 38-річний молодший сержант, командир інженерно-саперного відділення Михайло Миколайович Родзен.

Життя героя обірвалося 3 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

В цивільному житті чоловік був тату-майстром. Вперше пішов на війну ще за часів АТО. Захоплювався літературою, писав вірші.

«Михайло з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно долучився до лав Збройних Сил України. Мужній, вольовий, незламний. Воїн, який не ховався, а діяв. Який не боявся, а тримав лінію. Який вірив — у перемогу, у народ, в Україну. А ще — писав вірші. Глибокі, болісно правдиві. Про те, що болить кожному з нас. Про війну, про побратимів, про любов до Батьківщини. Його слово було щирим, палким, як і його серце», згадують про бійця у громаді.

Віталій Давидчик

11 квітня кам'янчани попрощались з воїном Віталієм Давидчиком. Він народився та проживав в Кам'янці-Подільському. Боровся з ворогом на Сході України.

Життя героя обірвалось 7 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання.

«Народився Віталій 1 січня 1981 року в Кам’янці-Подільському. Тут минуло його життя — дитинство, навчання, робота, дружба. Він завжди був гідним, щирим, добрим чоловіком. А коли прийшла велика війна — став на захист Батьківщини.

У скорботі — родина, друзі, бойові побратими. У скорботі вся громада. Люди ставали навколішки, схиляючи голови в глибокій пошані. Це — тиша, яка голосніша за слова», зазначив мер Кам’янця, Михайло Посітко.

Андрій Шимчук

12 квітня на Білогірщині прощалися з військовим Шимчуком Андрієм Олександровичем. Герой ніс службу на посаді стрільця-помічника гранатометника аеромобільного відділення. Разом із побратимами він боронив країну від окупанта на Донеччині. 7 квітня 2025 року стало чорним днем для захисника та його рідних. Під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Григорівка Бахмутського району воїн загинув.

Поховали Андрія Шимчука на кладовищі села Сивки. Герою було 26 років…

Сергій Савченко

13 квітня у Славуті провели в останню земну дорогу Савченка Сергія Володимировича. Народився воїн 7 грудня 1970 року у Славуті.  Свого часу проходив строкову службу на посаді льотчика-радиста.  У цивільному житті працював приватним підприємцем. Потім трудився за кордоном, у Польщі.

Коли у 2022 році почалася повномасштабна війна, чоловік повернувся в Україну. І вже через кілька днів, 26 лютого, добровільно долучився до захисту Батьківщини у лавах Збройних Сил України.

Службу ніс у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, на посаді навідника-оператора аеромобільного батальйону.

«Останнім його завданням було здійснити прикриття, щоб вивезти поранених бійців. У ході його виконання, поблизу населеного пункту олешня суджанського району курської області, Сергій отримав важкі поранення», йдеться у дописі громади.

Герой проходив лікування у столичній лікарні. Швидко одужував, адже хотів жити та дочекатися перемоги України. Але 8 квітня серце воїна раптово зупинилося. Сергію Савченко назавжди 54...

Любов до рідної землі передалися його єдиному сину, зазначають у муніципалітеті. Він продовжує батькову справу та наразі є військовослужбовцем 24-тої окремої механізованої бригади імені короля Данила.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (86)
  • Вікторія Гавришко

    Вічна пам'ять Героям
  • Валентина Окопняк

    Вічна пам'ять Героям
  • Володимир Сабуров

    Вічна пам'ять героям.
  • Raja Kazuk

    Вічна і світла пам'ять Героям України

keyboard_arrow_up