На війні загинуло п’ятеро захисників з Хмельниччини. Імена Героїв

Юлія Номировська

За незалежність України поклали свої життя Гасюк Микола, Городовий Віктор, Кравченко Дмитро, Потапов Михайло та Ярош Микола.

Ще п’ятьох військових із Хмельниччини не дочекалися додому їхні рідні. Вони захищали нашу країну в різних областях та поклали свої життя в боях з російскими загарбниками. Трагічні звістки повідомили в місцевих громадах.

Микола Гасюк

Сьогодні, 8 березня, в останню путь провели Героя російсько-української війни – Гасюка Миколу Миколайовича. Чоловік проживав в селі Копачівка, Деражнянської міської громади Хмельницького району . Герой на війні був стрільцем-санітаром 1-го механізованого відділення 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти. Загинув Микола 8 лютого 2024 року.

В рідному селі Героя мешканці села зустріли на колінах. Віддати останню шану Захиснику сьогодні прийшли рідні, друзі, жителі села, представники влади. На честь Героя звучав Гімн України .

Відео дня

«Ми не знаємо, скільки ще імен буде записано в книгу скорботи українського народу. Проте ми невпинно молимо Господа, щоб ця війна завершилася, припинилися страждання людей, щоб людяність та милосердя перемогли», – додали в Деражнянській міській раді.

Віктор Городовий

Сьогодні, 8 березня, у скорботі жителі Красилівської громади. «Живим» коридором пам'яті вони зустрічали полеглого на російсько-українській війні жителя села Севрюки Антонінської громади – солдата Віктора Городового. 53-річний віддав своє життя на полі бою за незалежність України на Запорізькому напрямку 5 березня 2024 року.

«Рідні нашого Героя, прийміть найщиріші слова співчуття та підтримки! Пам'ять про нього завжди буде жити в наших серцях...Вічна пам'ять кожному, хто віддав життя за Україну!», - слова співчуття та підтримки рідним полеглого захисника висловили у Красилівській міськраді.

Дмитро Кравченко

Трагічна звістка знову прийшла і на Камʼянеччину - загинув старший сержант Дмитро Олександрович Кравченко. Життя захисника обірвалось 5 березня від отриманих поранень внаслідок мінометного обстрілу, завданого противником. Це сталось поблизу населеного пункту Веселе Бахмутського району. Дмитро Кравченко був жителем села Отроків.
Народився Дмитро Кравченко 12 жовтня 1975 року в місті Красний Луч Луганської області.
Герой проходив строкову військову службу по мобілізації з червня минулого року у військовій частині А4267, був головним сержантом, командиром міномета першого мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки. Про це повідомив голова Кам‘янець-Подільської районної ради.
У загиблого залишилися мати, дружина, діти, онуки, сестра.

Михайло Потапов

Сумно і на Шепетівщині. Пів року молодий воїн вважався зниклим безвісти. Тепер він повертається додому на щиті, у Берездівську громаду Шепетівського району.

Потапов Михайло Сергійович – 2000 року народження. Михайло проживав у селі Плоска. На війні був старшим кулеметником батальйону оперативного призначення в/ч 3028 Західного ОТО Національної гвардії України. 4 вересня, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, під час виконання бойового завдання, Герой загинув. Це сталось в районі населеного пункту Новопрокопівка, Пологівського району Запорізької області.

«Довгий час вважався безвісти зниклим. На жаль, дива не сталося… Щирі співчуття родині. Вашому смутку складно зарадити, ми усією громадою поділяємо ваш біль. Вічна пам’ять Воїну! Слава Україні! Про день та час зустрічі Воїна-Захисника громаду буде повідомлено додатково», — інформує сільська рада.

Микола Ярош

Страшна звістка сколихнула Старосинявську громаду. З війни додому на щиті навіки повернувся житель села Харківці – Микола Сергійович Ярош. З дитинства він мріяв бути військовим, тому вступив до Кам'янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, розповідають про полеглого захисника у Старосинявській громаді. Своє навчання Микола Ярош продовжив у Львівському військовому коледжі сержантського складу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Герой був учасником АТО/ООС і пройшов 10 років війни. У лютого 2022 року пішов захищати країну на Донецький напрямок, брав участь в бойових військових операціях у різних містах Донеччини, за що був неодноразово нагороджений державними нагородами, які втратив під час бойових дій. У листопаді 2023 року отримав важке поранення руки, після лікування знову повернувся на фронт.

У лавах Збройних сил України 30-річний старший сержант Микола Ярош служив у 80-ій десантно-штурмовій бригаді. З останнього бою побратимам військового вдалося забрати його тіло тільки на третій день: 29 лютого 2024 року поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області військовий загинув. В захисника залишилились мама, брат, дружина та твоє дітей.