На війні загинув провідний музикант з Хмельниччини Всеволод Шабадах. З ним попрощались

Юлія Номировська

Фото: Шепетівська міська рада

Герой все життя творив музику, але війна змусила взяти до рук зброю.
Загинув на Сумщині у віці 36 років.

Сьогодні, 1 квітня, Шепетівська громада провела в останню путь Всеволода Шабадаха – талановитого музиканта, який покинув сцену, щоб стати на захист України. Його життя було наповнене музикою, світлом і мистецтвом, але коли ворог прийшов на нашу землю, він узяв до рук зброю. Історією героя поділились у Шепетівській міськраді.

Всеволод народився 27 жовтня 1988 року в Харкові, але ще в дитинстві разом із мамою переїхав до Шепетівки – на малу батьківщину своєї родини. Його мама, Нонна Всеволодівна, викладала в музичній школі, тому любов до мистецтва передалася йому з самого малку. У сім’ї злопчика лагідно називали Ясиком – за добру вдачу, енергію та життєрадісність. Він навчався у Шепетівській школі №1, відвідував музичну школу по класу фортепіано та вокалу, захоплювався декоративно-вжитковим мистецтвом. Згодом опанував ударні інструменти – і це стало справою його життя.

У 2006 році вступив до Рівненського державного гуманітарного університету, де навчався на естрадного виконавця. Там познайомився з друзями-музикантами, разом створював музику, грав у гуртах. Після навчання став викладачем ударних інструментів у Костопільській музичній школі. Потім грав в оркестрі, об’їздив пів світу, виступав у Німеччині, Фінляндії, Норвегії, Австрії, Кореї. Його часто запрошували на роботу за кордон, але він не уявляв життя без України.

Відео дня

«Мамо, ти не розумієш… Коли я їду електричкою з Рівного до Шепетівки і бачу ці поля – це запах України, я не зможу без цього…» , – казав він матері.

Всеволод завжди був патріотом. У 2014 році йому пропонували роботу в оркестрі в росії – він відмовився. У 2018, коли його лайнер зайшов у Санкт-Петербург, чоловік навіть не виходив на берег.

У 2019 році Всеволод одружився, а незабаром у їхній сім’ї народилася донечка Агнія.

Перед початком великої війни чоловік мешкав у Рівному. Він працював художником з освітлення у Рівненській філармонії. Колеги згадують його як доброго, відповідального, щирого, романтика, який мріяв про щасливе життя, любив музику, мистецтво, але понад усе – Україну.

28 лютого 2022 року, через чотири дні після початку повномасштабного вторгнення, Всеволод добровольцем вступив до лав Збройних Сил України. Спочатку працював на військовому об’єкті у Хмельницькій області, доставляв боєприпаси на передову. У листопаді 2024 року його перевели до учбового центру, де він отримав звання сержанта. Після навчання потрапив до 41-ї окремої механізованої бригади, ставши командиром танка.

24 березня 2025 року Всеволод загинув на Сумському напрямку, виконуючи бойове завдання. Герою навіки залишиться 36 років.