Не встиг у відпустку: Хмельниччина провела в останню путь Сергія Лаврука
-
Захиснику було 56 років.
-
У мирному житті понад 20 років працював машиністом електровоза.
Сергій Миколайович Лаврук народився 5 березня 1970 року в Шепетівці. У шкільні роки старанно навчався, добре грав у футбол і досягав успіхів у шахах. Після закінчення школи з відзнакою здобув професію токаря у ПТУ, згодом пройшов строкову службу зв’язківцем у Теребовлі та отримав звання сержанта. Здобув вищу освіту в Хмельницькому політехнічному коледжі, а з 1990 року багато років працював на залізниці — помічником і машиністом електровоза в локомотивному депо Шепетівки. Був турботливим батьком для доньки Ольги та дідусем для онуків.
У 2024 році Сергій прийшов до ТЦК добровольцем і 21 вересня був мобілізований до ЗСУ з позивним «Лавр». Служив оператором відділення радіоелектронної боротьби, виконуючи бойові завдання в районах Бахмута та Краматорська. У червні 2026 року мав піти у відпустку, проте через нестачу людей його залучили до доставлення пального на позицію.
8 червня 2026 року автомобіль військових уразив ворожий FPV-дрон. Після місяців пошуків і проведення ДНК-експертизи загибель Сергія Лаврука підтвердилася, про що повідомила Шепетівська міська рада.
Загальноміське прощання з воїном відбулося 9 листопада на площі Тараса Шевченка у Шепетівці, а поховали його з усіма військовими почестями на Алеї Героїв міського кладовища.
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google
