Один священник на три храми: чи є насправді кадровий дефіцит в Хмельницькій єпархії ПЦУ

• За статистикою Хмельницької єпархії, разом із вірянами з УПЦ до ПЦУ доєднався 1 священик із 10.
• Через це настоятелями призначали кліриків, що вже й так мали свої парафії.
• Чи вистачає сьогодні священиків для тієї кількості храмів та як приймають сан священнослужителя – розповідаємо в матеріалі.

Лише 10% священнослужителів разом зі своїми релігійними громадами перейшли з УПЦ до Православної церкви України. Як розповів Всім.юа речник Хмельницької єпархії, протоієрей Захарій Залізний, в період масового переходу до ПЦУ більшість храмів залишались без настоятелів. І призначали їх із числа діючих кліриків, що вже мали свої парафії. Паралельно Хмельниччина стала одним із найбільших «роботодавців» в Україні для випускників духовних закладів. Чи вистачає священиків зараз та які вимоги висувають до тих, хто хоче прийняти сан – розповідаємо в нашому матеріалі.

Чи вистачає того числа священиків, що є зараз?

Понад 500 парафій має Хмельницька єпархія Православної церкви України. Кліриків служить близько 220, розповідає речник, протоієрей Захарій Залізний.

– Треба зважати, що є храми, де служать декілька священиків. Це, наприклад, кафедральні собори. І в число кліриків входять і диякони, які не можуть самостійно звершувати богослужіння. Проте в середньому на одного священика припадає 2-3 храми.

Окрім храмів, де священик має бути настоятелем, йому призначають так звані приписні села, розповідає речник. Це населені пункти, де немає власних церков. Але вони перебувають під опікою священика – туди він приїздить на поминальні дні або, наприклад, звершує чин похорону. Нерідко це робиться на волонтерських засадах:

– Умовно, є села, де майже не залишилось жителів, живе приблизно до 15 людей. В основному літніх. Вони не можуть забезпечити священика навіть паливом. Але все одно тих людей ніхто не обділяє, їх так само навідують.

«Маса переходів була під час посту. І людям потрібна була увага…»

Попри те, що на священика може припадати 2-3 церкви, сьогодні кадрового дефіциту в Хмельницькій єпархії немає, говорить отець Захарій. Найбільше навантаження на кліриків припало в 2022-2023 роках. Тоді, після початку повномасштабного вторгнення в області збільшилась кількість переходів до ПЦУ. За підрахунками речника, з усього числа релігійних громад лише 10% доєднались до Православної церкви України разом з настоятелями. Через це храми та віряни залишались без священиків.

– Тоді спрацювали благочинні на місцях. І оскільки маса переходів з московського патріархату відбувалась напередодні великодніх свят, в час посту – людям потрібна була увага. Тоді було складнувато, але ніхто не поскаржився, що його забули чи обділили. Люди розуміли, що священик має свої парафії і він не зможе зразу до них прийти.

«Хмельниччина – один із найбільших роботодавців для молодих священиків…»

Зараз на Хмельниччині число доєднання саме священнослужителів суттєво зменшилось, зазначає речник. Хоча при переході до ПЦУ за священиком залишаються всі храми, де він служив раніше. В цьому році до Хмельницької єпархії разом із вірянами прийшов лише один настоятель.

– Я до останнього не хотів вірити, але все таки великий відсоток священиків чекає реваншу. Тому що є ті, які доєднались, визнавши Томос в 2019 році. Ми розуміємо, що люди десь сумнівалися в канонічності. Але коли все стало в правове поле – вони вибрали цей шлях. Друга категорія – ті, які приєднались після повномасштабного вторгнення. Вони бачили бездіяльність своєї церкви і елементарну неспроможність засудити все, що відбувається. Є ті, які доєднуються пізніше. Але ті, хто чекають – їхні мотиви не дуже зрозумілі. На позитивні думки це точно не надихає.

Разом з тим, каже Захарій Залізний, Хмельниччина – один із найбільших роботодавців для молодих священиків, які нещодавно закінчили духовні заклади.

Як стати священиком

Православна церква України має декілька навчальних закладів, де можна здобути духовну освіту та стати священиком, розповідає речник Захарій Залізний.

1. Академії, де здобувається повна вища освіта – диплом бакалавра, магістра. Для вступу в академію потрібно складати НМТ та внутрішній іспит:

·   Київська православна богословська академія – центральний заклад (при Михайлівському Золотоверхому монастирі) під покровом митрополита Епіфанія, що надає дипломи державного зразка (спеціальність «Богослів’я»). В майбутньому можливий вступ в аспірантуру.

·   Волинська православна богословська академія – надає дипломи державного зразка.

·   Львівська православна богословська академія.

2. Семінарії, де здобувається вища церковна освіта та отримується диплом внутрішнього церковного зразка.

·   Рівненська духовна семінарія.

·   Дніпровська духовна семінарія.

·   Чернівецька духовна семінарія.

·   Івано-Франківський богословський інститут.

«Ми не можемо змусити людину стати священиком…»

Здобувати богословську освіту може кожна людина. До цього приходять і у зрілому віці, коли вже є сім’я і загалом влаштоване життя. Проте не кожен зможе присвятити життя служіння Богу, каже речник. Нерідко після закінчення семінарії чи академії випускники йдуть іншим шляхом.

– Ми не можемо змусити людину стати священиком. Якщо їй це не лежить до душі, як вона служитиме? Вона може бути богословом, викладачем або вчителем у школі. Але ніхто не зобов’язує ставати священиком.

Бувають випадки, коли випускники навчальних закладів приймають духовний сан через декілька років після здобуття освіти, говорить отець Захарій. За цей час вони приймають для себе рішення, чи готові до хіротонії – рукоположення на священика. Для особистого життя два варіанти – або одружитися, або прийняти чернечий постриг.

– Після висвячення вже не можна одружуватися. Отже, випускник після закінчення навчального закладу спочатку йде шукати собі дружину. А тоді приходить до єпископа і каже, що готовий стати священиком, – зазначає речник. – Особисто в мене минає шостий рік після випуску з академії, а деякі одногрупники лише висвячуються.

«Ціною меншого гріха уникається більшого гріха…»

Раніше, каже отець Захарій, із одруженням після випуску могли підганяти. Зараз церква виступає за те, щоб священик відповідально поставився до вибору дружини. Адже брати шлюб він має право лише один раз. Двічі одруженим чоловікам теж відмовлять у хіротонії. Винятки – молоді вдівці:

– Коли дружина помирає в молодому віці – діє принцип церковної ікономії. Коли ціною меншого гріха уникається більшого гріха. Бо церква десь розуміє прагнення молодого вдівця до сім’ї і стосунків. І може дозволити одружитися вдруге, аби людина не чинила перелюбу. 

Загалом, Православна церква України негативно ставиться до розлучень в принципі, зазначає речник єпархії. А священика, який розірвав шлюб, можуть навіть заборонити у служінні – у випадку, якщо причиною того стала його аморальна поведінка. Іншими канонічними перешкодами для висвячення можуть стати важкі судимості, аморальний спосіб життя, фізичні вади, що унеможливлюють служіння.

– Перед прийняттям священного сану відбувається допит ставленика у форматі сповіді. Є старший священик, який опитує того кандидата на рукоположення. 

«Якщо ми будемо говорити про те, що священик повинен мати тільки голос – то це буде артист, а не священик…»

А от відсутність музичного слуху і вокальних даних – не перешкода, говорить отець Захарій. В навчальному закладі майбутнім священикам викладають музичні дисципліни і вокал. Та навіть якщо голос в юнака посередній – це не визначає його, як поганого клірика.

– Якщо ми будемо говорити про те, що священик повинен мати тільки голос – то це буде артист, а не священик. Бо він гарно поспівав на службі і на тому все. Священик має бути духовною особою, що надає підтримку своїм вірним.

Є два варіанти обрати собі місце служіння, зазначає Захарій Залізний. Випускник закладу або сам знаходить для себе парафію, яка йому підходить територіально і звертається до правлячого єпископа. Або йому пропонують громаду, де помер чи перевівся попередній настоятель. 

– Умовно, є чоловік, який закінчив богословську академію, живе на Хмельниччині декілька років. Він приходить до владики Симеона зі священиком, який дає рекомендації стосовно кандидата. Тоді владика звершує хіротонію. І протягом 40 днів він проходить практику, як правило, в кафедральному соборі.

Також священнику заборонено пропускати Божественну Літургію три тижні поспіль без поважних причин – за це можуть заборонити у служінні, говорить Захарій Залізний.

– Тобто, навіть якщо священик кудись їде у відпустку на більше часу, ніж три тижні – він має знайти місце, де зможе послужити та причаститися.

Винятки можуть бути пов’язані з перебуванням в окупації або на лінії фронту. 

Читайте також: Релігійна карта Хмельниччини: де найбільше храмів ПЦУ, а де лідирує УПЦ

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google