Отримав 17 куль, прикриваючи побратимів: загинув воїн з Хмельниччини Вадим Голодний

• На Сумщині поліг воїн з Хмельницького району Вадим Голодний.
• Він прикривав відхід поранених побратимів і отримав 17 куль від ворога.

У понеділок, 9 червня, у Старосинявській громаді, що на Хмельниччині, відбулося прощання з воїном Вадимом Григоровичем Голодним. Його життя обірвалося 30 травня на Донеччині.

Про героїчну історію загибелі та про останній бій Вадима поділились у соціальних мережах.

У той день, 30 травня, група з п’яти бійців, до якої входив Вадим Голодний, вийшла у тил ворога на Сумщині. Вони виконували спеціальне бойове завдання. Однак під час операції їх накрило масованим обстрілом із важкого озброєння. Всі п’ятеро бійців отримали поранення.

Вадим Голодний був старшим у цій групі – не лише за званням, але й за віком. У критичний момент саме він ухвалив рішення, яке стало для нього останнім, але врятувало інших. Герой  дав наказ своїм побратимам відходити. Сказав, щоб допомогли відійти тим, хто поранений сильніше. А сам вирішив залишитися і прикрити їхній відхід. Його останні слова до побратимів були:

"Негайно всі відходьте та допомагайте відійти важко пораненим... Ви молоді, вам ще жити, одружуватися... Я пожив, тому я залишаюсь прикривати ваш відхід..."

Вадим взяв до рук кулемет. Він вибрав зручну позицію для стрільби. І почав вести вогонь по ворогу, щоб дати шанс іншим врятуватись. Це був нерівний бій.

Три доби рідні та близькі чекали на звістку про Вадима. Сподівалися, що він живий або хоча б поранений. Але зв’язку не було. Лише згодом стало відомо, що Вадим загинув. Противник передав тіло бійця  щоб похоронили, сам схиляючи голову перед його подвигом...

Після експертизи стало відомо, що тіло воїна витримало сімнадцять куль. Навіть поранений, він не відпускав курок кулемета, поки міг тримати зброю в руках.

Вадим Голодний народився 7 травня 1972 року в селі Ставниця Летичівського району, що на Хмельниччині. Мешкав у Старосинявській громаді.

З 2014 року активно займався волонтерською діяльністю. Він допомагав армії, організовував збори та передавав необхідне на фронт. Уже під час служби він не полишав волонтерства — зокрема, передав свій автомобіль на потреби армії.

З початку повномасштабного вторгнення Вадим долучився до захисту України. Із травня 2022 року він добровільно вступив до лав Збройних сил України. Перед цим він перебував на заробітках у Європі, але  повернувся до України, щоб стати до зброї.

Протягом двох років він воював у найгарячіших точках. Вадим брав участь в обороні Бахмута, а також виконував бойові завдання на Харківському, Запорізькому, Херсонському та інших напрямках.

За свою віддану службу він був нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня та медаллю “Ветеран війни”.





Він був патріотом, націоналістом, пригадують близькі та друзі. Вадим Голодний – батько двох доньок. Також він став дідусем маленької внучки, яку дуже любив. Тепер Герой повернувся "на щиті". Старосинявська громада прощалася з бійцем з глибокою шаною. Люди несли квіти, ставали на коліна, згадували Вадима добрим словом.





Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.