Підтвердилась загибель трьох військових з Хмельниччини, яких вважали зниклими безвісти

• Війна забрала життя Вадима Паранюка, Олександра Піонтківського та Павла Тоскалюка.
• Усі вони уродженці Чемеровецької громади.

Хмельниччина у жалобі. Громада області, Чемеровецька, найближчими днями попрощається одразу з трьома захисниками. Підтвердилась загибель Вадима Паранюка, Олександра Піонтківського та Павла Тоскалюка. Усі вони — уродженці населених пунктів громади, батьки, сини, чоловіки, які стали на захист країни.

Вадим Паранюк

Герой був батьком чотирьох дітей.

Вадим Сергійович Паранюк народився 7 січня 1977 року у селі Кочубіїв. Зростав у багатодітній родині — мати виховувала дітей самотужки. Дитинство було непростим, але односельці згадують його як щирого й працьовитого чоловіка.

У рідному селі він створив сім’ю разом із дружиною Аліною. Подружжя виховало трьох синів і доньку. Працював у місцевому господарстві, згодом — на фермі ПП «Кочубіївське», а пізніше — у ТОВ «Волочиськ-Агро».

У січні 2025 року чоловік був мобілізований до лав Збройних сил. Він служив інспектором прикордонної служби, кулеметником однієї з прикордонних застав комендатури швидкого реагування.

4 лютого 2026 року під час бойових дій поблизу населеного пункту Вовчанські Хутори Харківської області Вадим зник безвісти. Згодом підтвердилося — загинув, виконуючи бойове завдання.

20 лютого у селі Кочубіїв відбудеться прощання із воїном. Йому назавжди залишилося 49 років.

Олександр Піонтківський

Зник безвісти ще два роки тому.

Олександр Васильович Піонтківський народився 11 квітня 1978 року в селі Залуччя. Навчався у Черчецькій школі, яку закінчив у 1995 році. Строкову службу проходив у 1996–1997 роках.

Після армії повернувся у рідне село, працював у колгоспі «Колос». Згодом навчався у Кам’янець-Подільському ПТУ №6, здобув фах машиніста автомобільного крана. Працював у КП «КомунБуд», був оператором котельні у школі, пізніше — оператором заправних станцій у Кам’янці-Подільському.

У березні 2022 року, з початку повномасштабного вторгнення, Олександр доєднався до війська.

6 лютого 2024 року родина отримала повідомлення про зникнення безвісти військового під час боїв поблизу Кліщіївки на Донеччині. Два роки рідні жили надією. Тепер факт загибелі Героя підтверджено.

Прощання з Олександром Піонтківським заплановане на 23 лютого.

Павло Тоскалюк

Павло Віталійович Тоскалюк народився 12 липня 1989 року у Чемерівцях. Після школи навчався у Кам’янець-Подільському ПТУ, здобув професію облицювальника-плиточника. Працював за кордоном, у 2018 році повернувся в Україну, займався будівельними роботами.

У 2020 році одружився, у шлюбі народилася донька Вікторія. У другому шлюбі разом з дружиною виховував сина Серафима. Був турботливим та люблячим батьком для своїх дітей.

21 жовтня 2024 року чоловіка мобілізували. ПʼВін проходив навчання на Волині, Львівщині та у Великій Британії. Опанував управління безпілотниками. Служив інспектором прикордонної служби вищої категорії, очолював підрозділ комендатури швидкого реагування.

"У одному з важких боїв Павло, ризикуючи власним життям, врятував свого бойового товариша. Але доля не вберегла його…", розповідають у громаді.

6 лютого 2026 року родина Павла Тоскалюка отримала повідомлення, що він зник безвісти. А за декілька днів прийшла страшна звістка, що під час виконання бойового завдання Герой загинув. Це сталось в районі Вовчанських Хуторів на Харківщині. 

Прощання з Павлом Тоскалюком відбудеться 21 лютого.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.