Працював на ХАЕС 22 роки: на Хмельниччині попрощались з Леонідом Кідуном

Юлія Номировська

Нетішинець Леонід Кідун добровільно пішов до війська.
Герой прикрив відхід побратимів кулеметом і сам отримав смертельне поранення.
Вважався зниклим безвісти.
Йому було 46...

Виконавчий комітет Нетішинської міської ради повідомив, що 5 грудня громада провела в останню путь старшого солдата Леоніда Кідуна. Військовий мав позивний «Атом». Йому було 46 років.

Леонід Кідун служив старшим кулеметником стрілецької роти 18-ої Слов’янської бригади Національної гвардії України. Він загинув 27 травня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу Часового Яру на Донеччині.

Народився Леонід у Баку, а наприкінці 1992 року разом із родиною переїхав до Нетішина. Тут навчався у третій школі, а професію автослюсаря здобув у місцевому професійному ліцеї.

Понад 22 роки він працював на Хмельницькій АЕС: був слюсарем з ремонту реакторно-турбінного устаткування, а перед мобілізацією — оператором транспортно-технологічного обладнання в реакторному відділенні цеху централізованого ремонту.

Попри бронювання та проблеми зі здоров’ям, у липні 2024 року Леонід ухвалив добровільне рішення й вступив до лав Нацгвардії. Своє рішення він певний час тримав у таємниці навіть від найближчих — дітей, сестри та рідних.

На Донеччині він виконував бойові завдання в районі Часового Яру. Протягом 90 діб група українських військових тримала позиції майже без зв’язку, під постійним тиском ворога. Під час одного з завдань військовим наказали відійти, і Леонід прикривав відхід побратимів кулеметом. Саме в цей момент він отримав поранення, яке стало фатальним. Проте цей вчинок дав змогу побратимам повернутися — усім живими.

"Донеччина. Часів Яр.

90 діб на «нулі», майже без зв’язку, під постійними штурмами ворога. Під час бойового завдання групі українських бійців дали наказ на відхід. Леонід Кідун прикривав своїх побратимів кулеметом, стримуючи наступ ворога, і саме тоді отримав смертельне поранення. Декілька днів доля його побратимів була невідомою…

Та вони повернулися — усі живі, врятовані його мужнім прикриттям", — розповідають у Нетішинській громаді.

Пів року Леонід Кідун вважався безвісти зниклим. Родина щодня чекала новин, але молекулярно-генетична експертиза підтвердила його загибель.

Рідні згадують Леоніда як люблячого батька, дідуся та брата — добру, працьовиту людину, яка завжди допомагала іншим і не проходила повз чужий біль.

Громада висловила щирі співчуття його дітям — Олександру та Вікторії, онукам Вероніці та Марку, сестрі Катерині, зятю В’ячеславу, швагру Євгенію, племінницям Ельвірі та Каріні та тестю Анатолію.