Шестеро воїнів «на щиті» повернулось на Хмельниччину

Юлія Номировська

За мир в Україні віддали свої життя Максим Дзюба, Володимир Клименко, Ігор Ліб, Фелікс Пукальський, Олег Тіщенко та Юрій Чорний.

Останні дні стали скорботними для кількох громад Хмельницької області — тут попрощалися із захисниками, які загинули в бою або під час лікування від поранень.

Максим Дзюба

0 0

Сьогодні, 8 липня, Нетішинська громада провела в останню путь солдата 71-ї єгерської десантно-штурмової бригади спеціального призначення — Максима Дзюбу, який віддав життя за Україну.

Воїн загинув 29 червня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Покаляне Чугуївського району Харківської області. Був мобілізований у перші дні вересня 2024 року.

Відео дня

Попрощатися із загиблим захисником зібралися рідні, побратими, представники громади та духовенство.

Володимир Клименко

0 0

Вчора, 7 липня, жителі Красилівщини навколішки провели в останню дорогу жителя села Кульчини – солдата Володимира Клименка, який вважався зниклим безвісти з серпня 2024 року…

Народився Володимир 1978 року у селі Северини Старокостянтинівського району. Після закінчення школи навчався в Новоселицькому професійно-технічному училищі, де здобув професію тракториста.

Працьовитий, відповідальний, добрий – таким чоловіка пам'ятають колеги по роботі товариства «Агрокрай», де він працював, та усі, хто його знав.

У червні 2024 року Володимир був мобілізований до лав Збройних Сил України. 27 серпня 2024 року Герой загинув. Це сталось під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Красногорівка, Покровського району, Донецької області.

Прощання з Героєм відбулось на площі Незалежності. Поховали Володимира Клименка на кладовищі рідного села.

Ігор Ліб

0 0

Кам’янець-Подільський 8 липня попрощався з Ігорем Лібом — Героєм, який загинув 8 листопада 2024 року біля села Петрівка на Донеччині.

Ігор Ігорович народився 1982 року. Він був випускником військового ліцею імені Івана Богуна та продовжив навчання у військовому інституті. У 2022 році переніс важку операцію, отримав інвалідність. Та попри все — повернувся до війська як сапер. Добровільно. Він був єдиним сином у родині. Добрий, відданий, сміливий – згадують його близькі.

Прощання пройшло в Будинку офіцерів. Поховали бійця на Алеї Слави під військовий салют.

Фелікс Пукальський

0 0

7 липня Шепетівська громада провела в останню путь захисника — солдата Пукальського Фелікса Леонідовича, який загинув у бою на Сумщині. Йому було 36 років.

Фелікс Пукальський народився 13 червня 1989 року у Шепетівці. В шкільні роки юнак захоплювався історією, українською літературою, любив читати.

Після школи вступив до Хмельницького інституту соціальних технологій, де здобув фах юриста. Далі чоловік працював на будівництві, їздив за кордон. Повернувшись у рідне місто, влаштувався верстатником, а згодом — шліфувальником на деревообробному комбінаті.

Коли почалась повномасштабна війна, повернувся в Україну. 6 січня 2025 року був мобілізований і направлений на навчання до Рівненського полігону, а потім — до лав 156-ої окремої механізованої бригади на посаду навідника зенітного кулеметного відділення.

30 червня 2025 року його життя обірвалося в бою поблизу населеного пункту Мар’їне Сумського району.

Олег Тіщенко

0 0

7 липня Ізяславська громада провела в останню путь захисника — 49-річного Олега Валерійовича Тіщенка. Він був жителем села Білижинці Двірецького старостинського округу. Служив солдатом, стрільцем-санітаром 1 мотопіхотного відділення.

Прощання із Воїном Світла розпочалося на центральній площі міста Ізяслава. Поховали Олега Тіщенка у Білижинцях.

Юрій Чорний

0 0

7 липня Волочиська громада попрощалась з воїном. На 26-му році життя обірвалося життя Чорного Юрія Миколайовича.

Юрій народився 14 червня 1999 року й усе своє життя провів у рідному селі Мислова. Завжди усміхнений, щирий і світлий – таким Героя пам’ятають рідні, друзі й усі, хто його знав. Ще змалку він був опорою для мами та бабусі з дідусем. Любив працю та життя, мав багато планів.

Закінчивши Мисловецьку школу, Юрій здобув фах у Волочиському аграрно-професійному ліцеї. Працював у ТОВ «Надзбруччя хліб», а згодом – у ПП «ТАД».

На початку 2025 року чоловік став до лав Збройних Сил України. Війна забрала життя Героя 30 червня 2025 року. Тепер йому назавжди 26.