У Хмельницькій міськраді створили комісію проти сексизму та домагань: як вона працюватиме

У Хмельницькій міськраді створили комісію проти сексизму та домагань: як вона працюватиме
  • Відтепер будь-яка скарга працівників на утиски в стінах міськради запускає офіційне розслідування. 

  • Для працівників готують спеціальну інструкцію. 

  • Читайте, за які саме слова чи навіть «небажані погляди» в коридорах мерії тепер можна отримати догану або втратити посаду.

В Хмельницькій міській раді працюватиме постійна комісія, де розглядатимуться звернення щодо випадків дискримінації за ознакою статі, насильства за ознакою статі та сексуальних домагань. Її створили наприкінці травня цього року на виконання постанови Кабміну, розповів журналістці Всім.юа заступник міського голови Михайло Кривак. Він очолюватиме цю комісію. 

Наразі, за його словами, звернень про випадки сексуального домагання або дискримінації до комісії не надходило. Про об’єктивні розслідування, можливий конфлікт інтересів та забезпечення анонімності – читайте в нашому матеріалі.

Хто входитиме до складу комісії

Відповідно до типових вимог, в склад постійної комісії з розгляду таких звернень мають входити представники служб управління персоналом, юристи, працівники органів соціального захисту, профспілок та психологи. В Хмельницькій міській раді це будуть:

  • Юлія Бережанська – директорка Комунальної установи «Центр запобігання та протидії домашньому насильству»
  • Слов’ян Воронецький – начальник управління праці та соціального захисту населення
  • Оксана Каритун – провідна психологиня Хмельницького міського центру соціальних служб
  • Ігор Костенецький – начальник відділу кадрової роботи та з питань служби в органах місцевого самоврядування
  • Людмила Марченкова – начальниця відділу підтримки сім’ї та координації надання соціальних послуг управління праці та соціального захисту населення
  • Олег Сковородніков – голова Федерації профспілок Хмельницької області

«Не виключено, що можуть бути випадки дружби між членом комісії та стороною, на яку подали скаргу – адже всі працюють в одному колективі, – говорить голова комісії Михайло Кривак. – В такому випадку він мусить заявити про самовідвід і не брати участь в розгляді звернення. Це мінімізує будь-які прояви «кумівства».

Дозволяється також залучати незалежних експертів, які не працюють в міськраді – у випадку, якщо неможливо забезпечити об’єктивність розслідування.

Як це працюватиме на практиці: анонімність, процедура розгляду та результати

Анонімних звернень щодо дискримінації чи сексуальних домагань комісія не розглядатиме. Адже чинне законодавство вимагає розкриття особи заявника: для належної перевірки фактів, зворотного зв’язку та права на захист того, проти кого поскаржились. Однак, це не означає, що про випадок знатиме вся міська рада – конфіденційність суворо охоронятиметься.

Подати звернення можна на спеціальну електронну адресу чи скриньку безпосередньо в приміщенні міської ради.  Або ж звернутися до одного з членів комісії особисто.

У зверненні мають бути:

– Ім’я та прізвище того, хто подає скаргу

– Опис обставин (що саме, де і коли сталося)

– Відомості про того, на кого скаржаться

– Докази (повідомлення, скріншоти листувань, записи на диктофон/відео, покази свідків)

За 3 робочих дні таке звернення мають зареєструвати, поспілкуватися з заявником, повідомити працівнику, на якого поскаржились із вимогою надати пояснення. До 10 робочих днів комісія збиратиме факти, докази і прийматиме рішення.

Об’єктивність суджень та захист від наклепу

В роботі комісії є два ризики: суб’єктивізм та маніпуляції. Перший ризик пов'язаний із тим, що поскаржитись можуть на працівника чи працівницю, на яких би «не подумали». Другий ризик – свідоме зведення наклепів на когось із посадових осіб. Тож факти, які вказували б на сексуальне домагання чи дискримінацію, мають ретельно перевіряти:

1. Порівняння пояснень. Всі сторони конфлікту письмово пояснюють ситуацію і потім комісія розглядає кожну позицію. Суперечності – основна ознака того, що хтось не до кінця чесний.

2. Аналіз цифрового сліду. Перевіряються скріншоти повідомлень, електронні листи, записи. При цьому проводять верифікацію метаданих – чи дійсно повідомлення було надіслане із реальної сторінки, а не з фейка і чи листування не підробили за допомогою фотошопу.

3. Службова документація. Перевірятимуть, хто за яким графіком працював, хто заходив в кабінет і чи дійсно був виклик.

4. Робота з психологом. Професійний психолог під час розмови зможе визначити, чи дійсно опис події відповідає стану людини.

Якщо комісія виявить, що на працівника свідомо було зведено наклеп – заявник письмово має визнати безпідставність звинувачень і може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Висновок комісії також може бути використаний, як доказ в суді.

Що може підтвердити сексуальне насильство або дискримінацію за статтю?

«Дуже часто такі дії відбуваються приватно, «один на один», тому довести факт сексуального насильства чи дискримінації буває досить складно», – каже Михайло Кривак. Практично комісія працюватиме за принципом «достатності доказів» та розглядатиме:

1. Прямі докази (найбільш вагомі): скріншоти, записи телефонних розмов, аудіозаписи, відео з камер відеоспостереження, електронні пропуски, що підтверджуватимуть перебування осіб в одному місці і в один час, а також скарги, які були подані раніше керівнику.

2. Непрямі докази – розглядатимуть, якщо прямих доказів недостатньо (наприклад, домагання було усним):

– свідчення очевидців – колег, які могли або чути розмову, або бачити поведінку, або помітити зміну емоцій потерпілого після спілкування з порушником;

– показання третіх осіб – до прикладу, повідомлення, яке потерпіла особа могла надсилати друзям відразу з після інциденту (наприклад «Він знову дозволяв собі коментарі стосовно моєї фігури»), це свідчитиме, що подія дійсно мала місце;

– висновки психолога – експерт оцінюватиме психологічний стан постраждалої особи.

3. Ознаки, що вказують на дискримінацію:

Аби підтвердити факти дискримінації за статевою ознакою, до прикладу, меншу зарплатню, відмову в просуванні по службі чи сексистські жарти, комісія має звернути увагу на такі факти:

1. За аналогічну роботу чоловік отримує премію, а жінка ні. Або якщо при однакових кар’єрних умовах одного просувають по службі, а іншу ні.

2. В колективі постійно сексистські висловлювання, які створюють вороже середовище. Тут доказами можуть бути колективні заяви інших працівників або протоколи зборів.

Відповідальність за доведену провину

Притягнення до відповідальності за доведену провину здійснюється після аналізу та висновку комісії. Якщо доведено факт сексуального домагання або дискримінації, комісія передає висновки керівнику (наприклад, міському голові чи директору комунального підприємства), що прийматиме рішення.

1. Догана. Застосовується, якщо подібні дії були скоєні вперше або за менш тяжкі порушення, наприклад, за сексистські висловлювання.

2. Звільнення. Звільнити можуть працівника, якщо він постійно дозволяє собі сексистські висловлювання або якщо буде доведено факт сексуального домагання.

Комісія також буде зобов’язана передати висновки в поліцію, якщо вони мають ознаки адміністративного або кримінального правопорушення.

Чи існує для працівників перелік правил поведінки

Зараз у міській раді працюють над створенням Пам’ятки для працівників, де буде зрозуміло, яка поведінка може бути ознакою сексуального домагання або дискримінації. В подальшому їх винесуть на обговорення працівників всіх структурних підрозділів Хмельницької міськради. Та голова комісії вже надав нам перелік правил, якими будуть керуватися в роботі.  

Приклади сексуального домагання:

·   Коментарі стосовно зовнішності або тіла, сексуально забарвлені жарти, пропозиції про інтим, небажані натяки

·   Небажані погляди, «сканування» поглядом, демонстрація на роботі сексуального контенту (фото або відео), жести сексуального характеру

·   Будь-який небажаний дотик (обійми, поплескування, торкання до одягу чи до волосся), «випадкові» зіткнення, блокування проходу.

Приклади дискримінації за ознакою статі:

·   Стереотипні висловлювання: «це не жіноча справа», «ти жінка і маєш бути більш гнучкою» або зневага до професійних якостей через стать «ну що взяти з жінки».

·   Свідоме виключення колег з процесів прийняття рішень через їхню стать або нерівний розподіл завдань.

·   Культура в колективі, де заохочуються сексистські жарти, плітки про приватне життя жінки або чоловіка чи ігнорування їхніх професійних досягнень.

Подякуй журналісту гривнею icon Подякуй журналістці гривнею
...
Діана Колесник - авторка цього матеріалу. Ви можете подякувати їй та надихнути на нові корисні матеріали
Закинути на Банку

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google

Коментарі

keyboard_arrow_up