У Хмельницькому попрощалися з двома захисниками: Андрієм Семенюком та Віталієм П’ятаком

• Героям було 37 та 53 роки.

У Хмельницькому 6 квітня провели в останню земну дорогу двох захисників України — солдата Андрія Семенюка та капітана Віталія П’ятака. Обох воїнів відспівали у Свято-Георгіївському храмі, поховали — на Алеї Слави кладовища Ракове.

Про це повідомили у ТРК «Місто».

Андрій Семенюк

Із солдатом Андрієм Семенюком попрощалися вранці. Захисник був єдиним сином у матері. Після мобілізації служив в одному з підрозділів Сухопутних військ. Загинув на Донеччині ще у листопаді 2024 року. Особу воїна вдалося встановити лише згодом за результатами ДНК-експертизи. Андрію Семенюку було 37 років.

Колега матері загиблого Наталія пригадує, що знала Андрія багато років і говорить про нього як про чуйного та доброго чоловіка.

«Я працювала з Андрюшиною мамою багато років. Андрюшу знала дуже давно. Дуже-дуже хороша людина, чуйна. Так сталося, що мама залишилась сама. Він був найкращий син. Надія була у всіх, ми сподівалися, що все буде добре. Рік і чотири місяці у всіх нас була надія, що Андрюшка все-таки буде вдома», — розповіла жінка.

Вічний спочинок захисник знайшов на Алеї Слави.

Віталій П’ятак

Цього ж дня у Хмельницькому попрощалися і з капітаном Віталієм П’ятаком. Чоловіка мобілізували до війська влітку минулого року. Він служив у лавах 160-ї окремої механізованої бригади. Загинув 30 березня під час виконання бойового завдання на Дніпропетровському напрямку. Герою було 53 роки.

Родичка військового Олена говорить, що він був доброю і позитивною людиною, турботливим батьком і дідусем.

«Він чоловік моєї сестри, він батько моєї племінниці. І він був дуже доброю людиною, дуже цікавою. З ним завжди було весело. На жаль, ця війна його в нас забрала. Нам зараз дуже важка втрата. Але ми йому дякуємо за захист і за те, що в нас є наша Даринка. І в нього є внучка, він дідусь трирічної Марійки», — сказала вона.

За словами рідних, у мирному житті Віталій П’ятак займався підприємництвом, мав військову підготовку після навчання в інституті та офіцерське звання. Під час служби виконував бойові завдання на різних напрямках, про які детально не розповідав.

Товариш загиблого Олег згадує його як життєрадісну людину.

«З 84-го року ми друзі. Я його знаю — завжди був добродушний, відзивчивий, веселий, життєрадісний. Дочку мав, дружину. Любив риболовлю, гриби збирати. Весела, життєрадісна людина була», — поділився він.

Віталія П’ятака також поховали на Алеї Слави у Хмельницькому.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.