Відмовляли, бо був в СЗЧ: хмельничанка розповіла історію поховання захисника на Шаровечці

Юлія ВАСІЛЬЄВА

колумбарна стіна на кладовищі у Шаровечці (архівне фото Суспільне Хмельницький) та фото з facebook-сторінки Ольги Анісімової

Військовий помер у листопаді 2024 року після важкого поранення.
У Києві та Хмельницькому ТЦК відмовилися виділяти місце для поховання через статус «СЗЧ».
Через місцевих посадовців, хмельничанка змогла знайти місце для захисника на Шаровечці.

У соціальних мережах хмельничанка Ольга Анісімова опублікувала допис про труднощі з похованням військовослужбовця Михайла Алексєєвського. Розповіла історію захисника, його смерть, а також бюрократичні процедури, через які довелося пройти, щоб врешті упокоїти померлого. У Києві відмовилися його ховати безкоштовно. У Хмельницькому ТЦК свою відмову аргументували тим, що захисник вважався таким, що самовільно залишив військову частину (СЗЧ). З проханням звернулася до посадовців у Хмельницькому. Жінці допомогли поховати захисника на колумбарній стіні на кладовищі у Шаровечці. Розповідаємо історію детальніше.

Повсюди були відмови

Днями хмельничанка Ольга Анісімова опублікувала допис про 26-річного військового Михайла Алексєєвського. Сам захисник родом із Лисичанська, має матір, яка залишилися на окупованій території. Із 2018 року Михайло захищав Україну. У нього був старший брат, який теж служив у ЗСУ та загинув в грудні 2023 року. Його прах вдалося передати матері. Більше рідних у нього не було. Чоловік виконував бойові завдання на різних напрямках, отримав поранення на Харківщині. Ольга каже: тривалий час проходив лікування, востаннє — у Києві, де тимчасово проживав, винаймаючи кімнату в гуртожитку.

— Він після важкого поранення довго лікувався: один госпіталь, другий, третій. Вже йому витягнули шпиці з рук, з ніг. Дали йому ще одну відпустку на 15 діб, останню. І коли добігало ці 15 днів, він казав: «Я не можу повернутися, бо мені погано». Він написав рапорт, відправив на частину. Вони йому відмовили. За те, що він не прибув, його подають в СЗЧ. Через декілька днів він помер — зупинилося серце.

Михайло Алексєєвський помер 27 листопада 2024 року. Йому було 26. Як розповіла Ольга журналістці ВСІМ, про смерть захисника дізналася від знайомої, яка знала військового ближче, адже сама із Лисичанська. Позаяк рідних тут у Михайла немає, його кремацією займалися жінки. Спершу прах зберігала знайома, згодом — Ольга. Поховати захисника не могли: у Києві просили кошти за місце на колумбарній стіні, у безкоштовному похованні відмовили через статус СЗЧ. З цієї ж причини не дали дозвіл на виділення місця на Алеї Слави й у Хмельницькому ТЦК та СП.

— Ми зверталися повсюди. Звернулися в ТЦК — вони кажуть: «Він СЗЧ, ми не будемо його ховати». Я їм кажу: «Та не треба вам його хоронити, дайте нам місце в стіні на Алеї Героїв, самі завеземо, самі поставимо». Ні і все.

Через депутата міської ради й керівницю управління житлової політики і майна, Ольга зв’язалася із керівництвом «Хмельницької міської ритуальної служби», які й допомогли упокоїти Михайла Алєксєєвського.

— Два тижня пройшло з моменту звернення. Директор комунального підприємства Сергій Бортник також звертався до військкомату, щоб поховати його (військослужбовця, – прим.автора) на Алеї Слави. Йому теж відмовили. Тому вирішили хоча б поховати на Шаровечці.

Це було останнє місце на колумбарній стіні

Як розповіла журналістці ВСІМ директорка управління житлової політики і майна Наталія Вітковська, з Ольгою її звела комунальна проблема в будинку. Однак в ході розмови виявилося, що жінка зіштовхнулася з проблемою поховання знайомого захисника.

— Вона мені трапилася як мешканка будинку, яку обслуговує наша компанія. Вона скаржилася на інші комунальні питання, але й висловилася за цього бійця, якого вона сама кремувала. Я підійшла до голови, звела з Бортником (директором «Хмельницької міської ритуальної служби», – прим.автора) й вони вже вирішували це питання.

Директор СКП «Хмельницька міська ритуальна служба» Сергій Бортник розповів ВСІМ: на прохання відгукнулися. Захиснику знайшли місце на колумбарній стіні на кладовищі в Шаровечці. Він зайняв останню зі 156 ніш. Поховали захисника там 25 березня 2026 року.

— Чоловік був кремований у Києві. Цей хлопчина зайняв останню колумбарну нішу.

Щороку міська рада виділяє кошти на поховання захисників із Хмельницької громади. На 2026 рік передбачено 37 млн грн. Однак іноді, як у цій ситуації, йдуть на зустріч і проводять поховання жителів інших громад або навіть регіонів. Поховання ж Михайла Алєксєєвського проводилося за кошти підприємства.

— Всі поховання, які ми проводимо на Алеї Слави, для цього ТЦК нам направляє лист. Згідно з цього листа ми проводимо поховання на Алеї Слави. В даному випадку листа ТЦК нам не дали.