Вважали зниклими безвісти: на Хмельниччині попрощалися з трьома військовими
- Героїв провели в останню дорогу у Шепетівській та Волочиській громадах.
На Хмельниччині провели в останню дорогу трьох захисників, яких тривалий час вважали зниклими безвісти. Після місяців і навіть років очікування родини отримали підтвердження загибелі військових. У Шепетівці попрощалися з Дмитром Ланчуком і Денисом Лебедєвим, а у Волочиській громаді — з Юрієм Нуякшиним.
Про це повідомили Шепетівська та Волочиська громади.
Дмитро Ланчук

Шепетівська громада провела в останню дорогу Дмитра Ланчука — командира розвідувального взводу стрілецького батальйону. Він народився 3 березня 1990 року у Шепетівці в родині педагогів. Навчався у школі №3, захоплювався футболом, був активним і товариським.
Після школи здобув освіту у Рівненському інституті слов’янознавства за спеціальністю «міжнародні відносини». У 2011–2012 роках проходив строкову військову службу у Шепетівці. Згодом підписав контракт та служив у навчальному центрі «Десна», де отримав звання молодшого сержанта.
Пізніше Дмитро проходив службу у складі 24-ї окремої механізованої бригади, брав участь у бойових діях на сході України та отримав статус учасника бойових дій. Після демобілізації у 2021 році повернувся до цивільного життя, однак із початком повномасштабного вторгнення знову став до лав ЗСУ.
Він служив у підрозділах протиповітряної оборони, згодом — у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після перепідготовки став командиром розвідувального взводу 5-ї окремої важкої механізованої бригади та виконував бойові завдання на Покровському напрямку.
29 грудня 2024 року Дмитро востаннє вийшов на зв’язок із рідними перед бойовим виходом. Наступного дня підрозділ потрапив під обстріл у Покровському районі Донецької області. Тривалий час військовий вважався зниклим безвісти. Лише 13 березня 2026 року його тіло ідентифікували за результатами ДНК-експертизи.
Захиснику назавжди залишилося 34 роки.
Денис Лебедєв

Ще одним воїном, з яким попрощалася Шепетівка, став молодший сержант Денис Лебедєв. Він народився 27 квітня 1996 року у Шепетівці. Навчався у школі №7, захоплювався футболом та боксом. Після 9 класу вступив до Шепетівського бухгалтерського технікуму, де здобував спеціальність «Фінанси». Згодом отримав ступінь бакалавра у Подільському державному аграрно-технічному університеті.
У 2016–2017 роках проходив строкову службу в Національній гвардії України. Після служби працював у рідному місті та за кордоном. Разом із дружиною виховував двох синів.
З початком повномасштабного вторгнення добровольцем став на захист України. Спочатку служив у місцевій самообороні, згодом — у 61-й окремій механізованій бригаді. Виконував бойові завдання на Сумщині, Донеччині та Харківщині. Із квітня 2025 року приєднався до 108-го батальйону «Вовки Да Вінчі» як водій-електрик артилерійської батареї.
Останній раз Денис розмовляв із рідними 24 лютого 2026 року. Після цього зв’язок обірвався і військовий вважався зниклим безвісти. Згодом стало відомо, що того дня він загинув на Дніпропетровщині внаслідок удару ворожого FPV-дрона.
У захисника залишилися дружина та двоє синів.
Юрій Нуякшин

У Волочиській громаді попрощалися із солдатом Юрієм Нуякшиним. Він народився 10 липня 1977 року в Херсонській області у багатодітній родині. Згодом переїхав до села Кушнірівка, яке стало для нього домом. Після школи працював у фермерському господарстві «Рідний край».
19 січня 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він виконував бойові завдання на Донецькому напрямку. У травні 2024 року зв’язок із військовим обірвався. Майже два роки його вважали зниклим безвісти.
Пізніше стало відомо, що Юрій Нуякшин загинув 22 травня 2024 року під час виконання бойового завдання.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
-
Людмила ГрибчикВічна світла пам'ять Героям України Амінь. Щирі співчуття рідним. -
TaniaTania TaniaЦарство небесне та вічна пам'ять!! -
Любов КовтонюкВічна пам'ять та шана Героям - захисникам України... Щирі співчуття рідним і близьким. -
Надія ЄвтушенкоВічна пам'ять Героям