Вважалися зниклими: «на щиті» повернулись четверо воїнів з Хмельниччини

• Загинули Герої Віталій Григоров, Віталій Гриценюк, Василь Качковський та Руслан Кухар.

У різних громадах Хмельницької області відбулися прощання із загиблими воїнами — захисниками України. Вони віддали життя за мирнемайбутнє, і тривалий час вважалися зниклими безвісти.

Віталій Григоров

26 червня у місті Шепетівка провели в останню путь солдата Віталія Олександровича Григорова. Він народився 14 листопада 1978 року в Шепетівці. Певний час працював за кордоном, але згодом повернувся до рідного міста. Працював у фермерському господарстві в селі Кургани, де був універсальним майстром: і зварити, і зорати, і збудувати — усе було до снаги.

У 2023 році Віталія мобілізували до лав Збройних Сил України. Востаннє він телефонував дружині 13 червня — повідомив, що йде на завдання і його довго не буде. Це був останній дзвінок. Згодом родина отримала звістку про зникнення безвісти. А згодом підтвердилась загибель Героя.

Солдат Віталій Григоров загинув під час евакуації поранених побратимів у Запорізькій області. Він служив стрільцем — номером обслуги гірсько-штурмового взводу. Загинув внаслідок удару ворожого FPV-дрону.

Віталій Гриценюк

25 червня у Славуті попрощалися з матросом Віталієм Олександровичем Гриценюком, який вважався зниклим із березня. Віталій народився 26 вересня 1990 року у селі Печиводи на Славутчині. Дитинство провів у рідному селі, а після школи здобув фахову освіту у Славутському професійному ліцеї за спеціальністю «Кравець».

У мирному житті працював збиральником меблів на підприємстві «Сан-Сервіс» у Славуті. У 2019–2020 роках брав участь в АТО/ООС у складі десантно-штурмових військ. 29 листопада 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив на півдні України — в Одесі, у 126-й окремій бригаді морської піхоти. Обіймав посаду командира відділення берегової охорони.

22 березня 2025 року, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Львове на Херсонщині, Віталій загинув. Відтоді вважався зниклим безвісти.

«Він був людиною з добрим серцем та щедрою душею. А головне — люблячим татом, найкращим сином і хорошим другом. Його завжди вирізняли щирість, доброзичливість і готовність підтримати кожного, хто цього потребував», — згадують у громаді.

Василь Качковський

26 червня 2025 року у Старокостянтинівській громаді попрощалися із солдатом Василем Васильовичем Качковським. Захисник тривалий час вважався зниклим безвісти. Як стало відомо, він загинув ще 20 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Єлизаветівка Покровського району Донецької області. Вірний військовій присязі, воїн до останнього залишався на позиціях. 

Руслан Кухар

На Ярмолинеччині, у селі Шарівка, провели в останню земну дорогу солдата Руслана Кухара. Деякий час він також вважався зниклим безвісти. Згодом було підтверджено, що Руслан загинув 13 червня 2025 року на території Сумської області. Прощання із загиблим захисником відбулося на Центральній площі селища.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.