Як хмельницькі прокурори «бʼються» за пенсії та свої інвалідності: дослідження VSIM.UA

Юлія ВАСІЛЬЄВА

90% прокурорів, яким скасували інвалідність або змінили групу, йдуть до суду.
Частина одразу позивається проти Пенсійного фонду в боротьбі за виплати.
Є такі, які намагаються повернутися на роботу в органи прокуратури.
Про все це — читайте у матеріалі.

Що відомо про прокурорські інвалідності

У жовтні 2024 року, за декілька днів після обшуків і затримання ексочільниці Хмельницького обласного МСЕК Тетяни Крупи, з’явилася інформація про те, що 50 прокурорів Хмельниччини мають інвалідність, в тому числі й тодішній керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник. Про це, разом із прізвищами, повідомив редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов. У своєму дописі він наголосив на тому, що ймовірно Крупа з сином Олександром, який на той час був керівником Головного управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області, могли допомогти їм отримати групи й виплати.

У зв’язку з цією інформацією, Президент дав доручення, а Офісом Генпрокурора було ініційовано перевірки на законність встановлення груп в прокурорів по всій Україні. За даними Суспільне Хмельницький, станом на кінець лютого 2026 року, 12 з 68 працівників прокуратури Хмельницької області підтвердили групу інвалідності, 33 — скасували. Ще 23 людям змінили групу, 8 — змінили термін дії групи.

Не згодні з рішенням прокурори пішли до суду. Хто саме зі «Списку Бутусова» позивався і яке рішення виніс суд — читайте далі.

Масові позови в суд

Ми проаналізували прокурорів зі «Списку Бутусова». Більшість з них — пішли до суду через рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (далі — ДУ, – прим.автора) скасувати групу або змінити термін дії. Також судяться і з Пенсійним фондом. До цього повернемося згодом.

Примітка: оскільки всі справи розглядав Хмельницький окружний адміністративний суд, надалі в тексті лише будемо вказувати «суд», без повної назви.

Раніше Сергій Стецюк, колишній керівник Волочиської окружної прокуратури, виграв два суди проти державних органів, які намагалися скасувати його інвалідність та стягнути понад 1,25 мільйона гривень пенсійних виплат. Після скандалу з прокурорськими інвалідностями, Стецюк став один з тих хто мав пройти переогляд і підтвердити свою групу, однак на комісію він не з’явився і вона без його участі скасувала ІІ групу. Водночас суд став на бік Стецюка й визнав рішення ДУ та Пенсійного Фонду — протиправним.

Згідно із останньою декларацією прокурора, торік він отримав майже 200 000 грн пенсійних виплат.

Ще один прокурор Хмельницької обласної прокуратури пішов до суду — Олександр Галищук. На початку квітня 2026 року він виграв справу проти ДУ щодо скасування його ІІ групи інвалідності.

Як вказано в матеріалах справи, у листопаді 2019 року Хмельницька обласна МСЕК встановила прокурору ІІ групу інвалідності. У січні 2023-го її продовжили до лютого 2026 року.

Експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи (Центр оцінювання) влітку 2025-го вирішила, група була йому встановлена необґрунтовано, адже зафіксовані «незначні патологічні зміни з боку травної системи», які не тягнуть на жодну групу інвалідності через що відповідний статус скасували. Не погоджуючись із цим Галищук пішов до суду. На засіданні він апелював тим, що на комісію його навіть не запросили, водночас відповідач стверджував, що для цього присутність прокурора не була потрібною, адже здійснювалося не оцінювання стану здоров’я, а вивчення саме документів.

Розглянувши справу суд дійшов до висновку, що інвалідність йому скасували незаконно. Однак, згідно із матеріалами справи, ключову роль тут відіграло те, що наче не було підстав взагалі перевіряти законність отримання прокурором групи. Як вказано в рішенні суду, ДУ взялась за потворний огляд справи Галищука через лист від СБУ із прізвищами, а це, на думку суду, не є достатньою підставою.

— Наданий відповідачем лист СБУ з додатком у вигляді переліку осіб, щодо яких пропонується проведення перевірки (копія), сам по собі не є належною правовою підставою для переогляду особи або перевірки попередньо прийнятих стосовно неї рішень. Зазначений лист та перелік осіб, доданий до нього, не є індивідуальним процесуальним рішенням, прийнятим у формі постанови слідчого, прокурора чи ухвали слідчого судді, як це передбачено Порядком №1338. Крім того, зазначені документи не були доведені до відома позивача, що позбавило його можливості реалізувати право на відповідь, — вказано в рішенні.

Тому суд визнав протиправним рішення ДУ про скасування групи інвалідності Олександру Галищуку.

Пішов із посади, а тепер намагається повернути собі і групу, і прокурорське крісло Олександр Терлецький — прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького.

Відомо, що Олександр Терлецький працював в органах прокуратури із 2004 року. Присягу працівника прокуратури склав 8 лютого 2011 року. Із 15 березня 2021 почав працювати в Окружній прокуратурі міста Хмельницький. Як вказано у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, за рішенням Хмельницької обласної МСЕК від 1 березня 2019-му Терлецькому було встановлено II групу інвалідності, на основі чого він оформив пенсійні виплати. Після подій жовтня 2024-го, Терлецький став одним з тих, хто мав підтвердити своб групу. Йому на це дали часу із 18 грудня 2024 року до 18 січня 2025 року в ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України». Однак прокурор цього не зробив.

Під час слухань у даній справі адвокат Олександра Терлецького зазначив, що у діях його клієнта відсутній склад дисциплінарного проступку. Аргументував це тим, що листи про повторне проходження комісії були рекомендаційними. До Комісії 15 квітня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга тодішнього виконувача обов’язків керівника Хмельницької обласної прокуратури Ігоря П’ятковського про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Терлецьким. За декілька днів було розпочате дисциплінарне провадження. 10 вересня 2025-го Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів прийняла рішення про звільнення Олександра Терлецького із органів прокуратури.

Олександр Терлецький пішов до суду. Із ЄДРСР відомо, що у листопаді 2025 року було відкрито провадження проти Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров’я України».

Із матеріалів справи від 7 квітня 2026 року відомо, що влітку 2025 року ДУ вирішила, що раніше встановлена Терлецькому II група інвалідності за загальним захворюванням не відповідає критеріям строком на 1 рік з 11.02.2019 до 10.02.2020 та визначення дати чергового переогляду — січень 2020 року (рішення стосується минувшого періоду).

Позивач вимагав скасувати це рішення ДУ, а також встановити йому ІІ групу безстроково й внести дані про пожиттєвий статус пенсіонера до державних реєстрів. Також Терлецький хотів долучити до справи й Головне управління Пенсійного фонду України для поновлення виплат. Однак в останньому суд відмовив. Розгляд цієї справи триває.

Паралельно Терлецький позивається і до Хмельницької обласної прокуратури — через своє звільнення. Вимагає поновити його на посаді та виплатити гроші за період вимушеного прогулу. Розгляд даної справи теж ще триває.

У жовтні 2025 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів вирішила звільнити прокурорку Хмельницької обласної прокуратури Ольгу Веселовську через ігнорування вимоги пройти переогляд на підтвердження групи інвалідності.

Інформаційна довідка: З липня 2005 року працює в органах прокуратури, з 22 вересня 2021 року обіймає посаду прокурора відділу представництва інтересів держави, з питань земельних відносин управління представництва інтересів держави в суді Хмельницької обласної прокуратури.Присягу працівника прокуратури склала 03 лютого 2011 року, з положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів ознайомлена 20 червня 2017 року. (інформація із рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів)

Ользі Веселовській у 2019 році встановили ІІ групу інвалідності у зв’язку з загальним захворюванням на 2 роки. Згодом її продовжили до 1 січня 2025 року. Згідно із рішенням комісії, Веселовська мала з’явитися на переогляд до ДУ у період із 18 грудня 2024 року до 17 січня 2025 року. За цей час вона того так і не зробила цього. Після неодноразово отримувала листи про необхідність пройти переогляд. Як вказано в документі, неодноразово брала відпустки для поїздки до ДУ й лише в одному випадку не з’явилася туди з об’єктивних причин, хоча навіть придбала квиток.

— Вбачається, що Веселовська О.П. неодноразово зверталась до керівництва щодо отримання відпусток, у погодженні та наданні яких їй керівництво не перешкоджало, а навпаки сприяло. Натомість прокурор не прибула до ДУ «Укрдержндімспі МОЗ України» для проходження обстеження не зважаючи на сприяння керівництва.

Врешті на засіданні вона заявила, що, цитуємо: «Веселовська О.П. зазначила, що у неї закінчився строк, на який їй було встановлено інвалідність і на теперішній час вона не вважає себе особою з інвалідністю». Комісія прийняла рішення звільнили її з органів прокуратури.

З останньої декларації Веселовської бачимо, що протягом 2025 року вона отримала лише 23 610 грн пенсійних виплат, при тому, що за 2024 рік ця сума становила 277 960 грн.

Водночас Ольга Веселовська пішла до Хмельницького окружного адміністративного суду із позов до ДУ з вимогою скасувати рішення щодо її інвалідності. Суд відкрив справу. Розгляд триває.

Змінили із ІІ на ІІІ групу інвалідності прокурору Олександру Мартинюку. Саме це і послугувало причиною для позову до суду проти Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України».

Згідно із матеріалами суду від 30 березня поточного року, 22 листопада 2022 року позивачу була потворно встановлена ІІ група інвалідності терміном на 3 роки — до жовтня 2025-го. У лютому 2025 року експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи провела перевірку обґрунтованості даного рішення й дійшла висновку, що у пацієнта мають місце порушення життєдіяльності в помірному ступені, що відповідає ІІІ групі інвалідності, строком на 1 рік з 01.11.2022 по 01.11.2023.

Розглянувши справу суд звернув увагу на наступне:

Перевірка була ініційована на основі листа від ДБР, тоді як це має відбуватися відповідно до постанови слідчого/прокурора або ухвали суду. Вказується, що лист — це не наказ, а отже перевірка була незаконною;
Позивача (прокурора) не повідомили про повторне оцінювання;
Обстеження мало проводитися у медичних закладах (такими вибрані установи в Дніпрі та Вінниці), однак комісія аналізувала лише документи від 2022 року;
Як вказано у рішенні, зміна групи відбулася на основі постанови Кабміну від 2024 року, таким чином суд вважає, що не можна оцінювати стан здоров’я людини за критеріями, встановленими у 2024 році при тому, що групу призначали у 2022-му;
Також суд звернув увагу на те, що позивачу встановили III групу інвалідності на період, який уже минув (з 2022 по 2023 рік), що виходить за межі правового поля.

Таким чином суд дійшов до висновку, що рішення ДУ — не законне й ухвалив скасувати його.

Водночас Олександр Мартинюк паралельно позивався і щодо дій Головного управління Пенсійного Фонду України у Хмельницькій області. Як відомо з ухвали, ПФУ у вересні 2025-го прийняло рішення про стягнення 508 129,21 грн з прокурора як надмірно виплачену пенсію. Тому щомісяця з нього вираховувалося по 20% від виплати до моменту погашення заборгованості. Сам позивач стверджував, що ці відрахування впливають на його матеріальне становище й просив призупинити стягнення коштів до моменту закінчення суду. Ймовірно йде мова про справу, описану вище — щодо зміни групи інвалідності. Однак у справі проти ПФУ, суд відмовив прокурору, аргументуючи це тим, що не було надано достатньо доказів того, що без цих 20% позивач не зможе забезпечувати базові потреби. Також суд наголосив на тому, що у випадку виграшу іншої справи — позивач зможе повернути собі «забрані» кошти.

Оскільки ухвала суду щодо Пенсійного фонду була прийнята у грудні 2025 року, а рішення про зміну групи інвалідності наприкінці березня вже поточного року — існує ймовірність, що за пенсійні виплати прокурор боротиметься в суді знову.

Чому суди стають на бік позивачів

Вище ми описали декілька прикладів з судової практики, коли прокурори оскаржують рішення про скасування своїх інвалідностей або зміни групи. Проаналізувавши ці справи можна виокремити наступні аргументи, які використовує суд визнаючи дії ДУ протиправними.

1. Відсутність належних підстав для перевірки

Згідно із Постановою КМУ №1338, перевірка обґрунтованості рішень МСЕК може бути ініційована лише на підставі конкретних процесуальних документів: постанови слідчого, прокурора або ухвали слідчого судді. У вище згаданих судових справах, перевірки проводилися на основі листів від СБУ або ДБР. Суд звертає увагу на тому, що лист — не підстава для переогляду встановлення інвалідності.

2. Порушення принципу незворотності дії закону в часі (Ст. 58 Конституції)

Цей пункт теж пов’язаний із Постановою Кабміну №1338. Суд звертає увагу на те, Експертні команди намагаються оцінювати стан здоров’я людини станом на 2021 чи 2022 роки за новими критеріями 2025 року (Постанова прийнята у 2024-му, вступила в дію – із 1 січня 2025-го, – прим.автора).

3. Процедурні порушення

Перевірка має включати повне медичне обстеження на базі спеціалізованих інститутів (у Дніпрі чи Вінниці). Часто рішення експертними командами приймалися на основі вивчення паперових справ, без виклику особи на реальний огляд.

4. Відсутність змін у стані здоров’я

У цьому пункті суд звертає увагу на те, що, як і випадку з листами від правоохоронних органів, немає належних підстав для переогляду справ. Це за умови, що стан здоров’я людини не змінився.

Спроби повернути пенсії

Як ми уже згадували, і групу, і пенсію вдалося в судовому порядку повернути собі Сергію Стецюку. Та він не єдиний. Через Феміду підтвердив свою інвалідність й Сергій Нагребецький, якому ДУ змінила безстрокову ІІ групу інвалідності на термін в 1 рік. У даному випадку суд став на сторону Нагребецького. Аргументи такі ж, як і у справі з Мартинюком — «заднім числом» встановлений термін дії групи, повторне оцінювання проводилося без належних підстав й інше. Тому прокурор, окрім оскарження рішення ДУ, одразу позивався і на Пенсійний фонд, оскільки ПФУ вирішив утримати з нього 1 036 093,95 грн пенсійних виплат. Період переплати — із лютого 2021 року по серпень 2025 року — тобто до моменту винесення рішення щодо зміни терміну дії групи інвалідності. Суд поставив розгляд цієї справи на паузу допоки не буде рішення щодо групи. Як тільки він виграє справу проти ДУ — повернуться до розгляду пенсійних виплат.

Боротьбу за свої пенсійні виплати все ще ведуть Олексій Олійник — колишній очільник Хмельницької обласної прокуратури, наразі — прокурор. Він теж був у «Списку Бутусова» і після того, як подія набула резонансу заявив, що у нього група із 2017-го, призначена через травму отриману у 2005-му на робочому місці.

Серед інших, хто позивається проти ПФУ, є й такі, як Руслан Сідельников, Михайло Войтюк, Володимир Сарело, Юлія Лунь та інші. Ще з десяток прокурорів домоглися відкриття провадження щодо розгляду справ по їхнім інвалідностям.

Читайте також:

Крупі продовжили запобіжний захід

Тесть-колаборант і елітна нерухомість: розповідаємо про заступника Хмельницької обласної прокуратури

Експрокурор з Хмельниччини відсудив 1,25 млн гривень у Пенсійного фонду: деталі рішення

Подякуй журналістці гривнею