Загинув понад три роки тому: на Хмельниччині попрощались із Богданом Олексійчуком

• Війна забрала життя Богдана Олексійчука в перший день повномасштабного вторгнення.
• Йому було 22.

Учора, 26 травня, жителі Кам'янеччини попрощались із захисником України Богданом Олексійчуком. Герой загинув у перший день повномасштабної війни. Та лише тепер він знайшов спокій на рідній землі. Його тіло нещодавно вдалося ідентифікувати за ДНК. Про це розповідають у Кам’янець-Подільській міській раді.

Богдан Олексійчук народився 16 жовтня 1999 року. Мешкав у селі Тарасівка Кам’янець-Подільського району. Він був молодшим сином у сім’ї. Навчався в Кам’янець-Подільському ліцеї №16, згодом — у місцевому індустріальному ліцеї за спеціальністю «Землевпорядник». Після навчання у 2019 році підписав контракт і став військовослужбовцем. Служив водієм, неодноразово брав участь в АТО, мав нагороди та відзнаки.

Він став одним із перших, хто віддав життя у перші дні повномасштабного вторгнення. Богдан загинув 24 лютого 2022 року в Херсонській області, між населеними пунктами Мирний і Чаплинка, під час виконання бойового завдання. Пряме танкове влучання в машину, за кермом якої був старший солдат, стало фатальним. За мужність і героїзм Богдан Олексійчук нагороджений посмертно орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а у травні 2023 року йому було звання «Почесного громадянина Кам’янця-Подільського».

Весь цей час батьки чекали тіло загиблого бійця додому.

В окремому матеріалі ми розповідали, що у перші дні війни, коли бої точилися на всіх напрямках, тіло Богдана поховали у Каланчаку, що у Херсонській області. За його могилою доглядали місцеві мешканці, хоча це було небезпечно — територія перебувала під окупацією. 3 липня 2024 року могилу було викопано, а тіло перевезено у невідомому напрямку. Батьки весь цей час не знали, де знаходиться їхній син. Лише 31 січня 2025 року їм повідомили, що ДНК Богдана збіглося з їхнім.

Аж тепер, 26 травня, Герой знайшов вічний спочинок у рідному селі Тарасівка. Йому навіки 22 роки.

Близькі пам’ятають хлопця як добру, світлу людину з великим серцем – завжди усміхнений, веселий, «про таких кажуть – запальничка». Мав чудове почуття гумору і багато друзів. Богдан обожнював фотографувати, любив тварин, мріяв стати далекобійником або навчатися за військовим фахом. Війна обірвала всі його плани і забрала життя.









Читайте також: В один день не стало трьох воїнів з Хмельниччини. Імена

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.