Зі служби в ДСНС — на передову: історія захисника Олександра Бунди з Хмельниччини
- Олександр рятував життя як у мирний час, так і на війні.
- Його життя обірвалось на Донеччині у 28 років.
- В Олександра залишилась маленька донька.
- Дружина військового просить для нього звання Героя України.
Олександр Бунда — воїн родом із Шепетівського району. Його життєвий шлях — це приклад самовідданості та служіння державі. Свій трудовий і військовий шлях чоловік почав у лавах Державної служби з надзвичайних ситуацій, а згодом — продовжив у Збройних силах України. В обох службах він рятував життя інших.
Дружина загиблого військового, Олександра Миколайовича Бунди створила петицію з проханням до Президента України про присвоєння йому звання Героя України (посмертно). Із офіційним зверненням вона виступає від імені родини, побратимів, друзів і всіх, хто знав та поважав Олександра.
Бунда Олександр народився 4 березня 1996 року в селі Досін Ганнопільської громади Шепетівського району Хмельницької області.
У 2013–2016 роках навчався у Київському електромеханічному коледжі за спеціальністю «Технічне обслуговування, ремонт та експлуатація тягового та рухомого складу». Після закінчення навчання вирішив присвятити себе службі в ДСНС. У листопаді 2016 року уклав контракт із Головним управлінням ДСНС України. Упродовж шести років працював пожежником-рятувальником. Колеги згадують його як професійного, відповідального і відданого справі фахівця, завжди готового допомогти навіть у найнебезпечніших ситуаціях.
Із початком повномасштабного вторгнення, у серпні 2024 року, Олександр добровільно вступив до лав Збройних сил України. Він проходив службу в 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді як оператор протитанкового ракетного комплексу у роті вогневої підтримки.
За словами побратимів, під час бойових дій Олександр неодноразово виявляв хоробрість і рішучість.
Так, 22 листопада 2024 року в районі населеного пункту Романівка Донецької області під час ворожого наступу він вступив у стрілецький бій, знищив бойову машину піхоти противника та нейтралізував значну кількість його особового складу. Це дозволило утримати важливу стратегічну позицію.
29 листопада 2024 року в тому ж районі під час атаки противника Олександр знищив ворожий танк. Цим пострілом він змусив ворога відступити та врятував життя десяткам українських захисників.
5 грудня 2024 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Ганнівка Донецької області, Олександр загинув унаслідок мінометного обстрілу. Поранення виявилися несумісними з життям. Йому було лише 28 років.
Удома на нього чекали дружина та маленька донька Софія, якій на той час було лише рік і дев’ять місяців.
Зважаючи на проявлену мужність, високий професіоналізм і самопожертву, дружина загиблого військовослужбовця, разом із родиною, бойовими побратимами та громадою, просить присвоїти Олександру Бунді звання Героя України (посмертно) — найвищу державну нагороду. Щоб підтримати петицію — її потрібно підписати. Це можна зробити за посиланням.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
