Спалах коронавірусу вніс свої корективи у життя людей. Спершу - карантинні заходи, що обмежували роботу багатьох установ і закладів. Згодом - скасування пільгового проїзду в транспорті й обмеження кількості одночасного перевезення пасажирів. Таке рішення прийняли ще в березні, цього року. Тоді директор КП “Електротранс” Віктор Паламарчук зазначав, що платний проїзд для людей пенсійного віку ввели через їхнє надмірне користування громадським транспортом. Мовляв, статистика показувала: 8 з 10 пасажирів у салоні - пільговики. У той період і з’явилася проблема, що тягнеться до сьогодні. Йдеться про складнощі добирання на роботу інших містян.
Вже із 12 червня, у Хмельницькому повернули пільговий проїзд. При цьому в транспорті дозволили перевозити повну кількість сидячих місць, без стоячих пасажирів. Попри це, проблема із добиранням людей на роботу не зникла. Адже пенсіонери окуповують громадський транспорт саме в годину пік. З цього приводу до міської ради стали надходити скарги від хмельничан. Якщо пільговики не припинять штурмувати транспорт - на перевезення можуть ввести певні обмеження. Про це розповів заступник міського голови Андрій Бондаренко. Чиновник каже, що спостерігати за ситуацією будуть протягом місяця.
З того моменту, коли ми повернули пільгове перевезення, до міської влади стало надходити десятки звернень від людей, які не можуть доїхати на роботу. Відповідно до постанови Кабміну в громадському транспорті можуть перевозити стільки людей, скільки є сидячих місць. Цього катастрофічно не вистачає. Крім того, досить багато людей похилого віку їдуть саме в годину пік. Пенсіонери масово кудись їдуть. Тож люди, які не можуть сісти в тролейбус чи маршрутку, скаржаться до міської ради. Ми просимо, щоб люди похилого віку утрималися від проїзду в годину пік. Тоді інші містяни будуть мати можливість доїхати на роботу. Протягом місяця будемо спостерігати. Якщо ситуація не зміниться - будемо вимушені внести обмеження. Варіантів є кілька. Наприклад, повернення спецквитків чи часткове їхнє повернення: у годину пік. Не виключення й тимчасове обмеження пільгового проїзду, - каже Андрій Бондаренко.
Що відбувається в годину пік у громадському транспорті? Перевірити це вирішили журналісти vsim.ua. Ми скористалися і тролейбусом, і маршруткою. А також запитали у пенсіонерів, куди ж вони їдуть вранці. Здається, це питання є вічним. Бо повні салони бабусь й дідусів - як щоденна ранкова традиція, що не змінюється роками. Гортайте далі й читайте, куди й для чого вони прямують.
Середа, 8 липня. На годиннику 08:30. Час - коли більшість містян прямують на роботу. На кінцевій зупинці “Катіон” вже зібралося кілька людей. Серед них - є пенсіонери. За хвилин 10 очікування, під’їжджає тролейбус №14. Він прямує за маршрутом “Катіон-Автовокзал №2”. До салону заходить 5 пасажирів. Більшість з них - люди пенсійного віку. “У мене пенсійний”, - каже до кондуктора чоловік. Сама ж працівниця підходить до журналістів vsim.ua. Оплачуємо проїзд і ставимо жінці кілька запитань.
Кондуктор на ім’я Інна розповідає: нині пенсіонерів у транспорті їздить багато. “Навіть дуже”, - каже жінка. Починають штурмувати тролейбус від початку зміни. Відповідно й доїхати на роботу іншим людям - проблематично. Не обходиться на цьому грунті й без конфліктів. Бо вміститися в салоні всім охочим не виходить. Вихід кондуктор бачить один: ввести обмеження в часі проїзду пільговиків.
Пенсіонери їздять з самого ранку. Ми сьогодні виїхали о 05:24. З тих пір возимо повний тролейбус людей з пенсійними. Найбільше пасажирів похилого віку саме вранці. Вони займають всі сидячі місця. Менше їх стає ближче до вечора, - каже Інна.
Тим часом із кожною зупинкою кількість пасажирів у салоні збільшується. Є серед них і молоді люди. Однак більшість все ж пенсіонери. Ми поцікавилися, куди вони прямують.
Зараз ми їдемо на дачу. Вона знаходиться в селі, неподалік Хмельницького. Взагалі ми не часто користуємося транспортом. Бо на дачу їздимо всього раз на тиждень.
Я їду на ринок, той, що в центрі міста. Їсти ж щось мені треба. Тому їду зараз за рибою. У тролейбусі не часто катаюся. Десь кілька разів на тиждень. Вчора, наприклад, на дачу їздила. Сьогодні мені треба щось придбати з їжі. І взагалі треба рухатися трішки. Не буду ж я постійно вдома сидіти.
Мені треба під міст. Там продають абонентські книжки. То я їду за ними, бо в моїх вийшов термін дії. Сьогодні я виїхала кудись вперше від Нового року. Загалом мені діти все купують.
Я працюю на стоянці. Добу проводжу на роботі, а три вдома. Зараз саме їду з роботи. В тролейбусі їжджу не часто: тоді, коли повертаюся зі зміни.
Їду до дітей на Водопровідну, бавити онуків. Невістка мені телефонує, коли потрібно приїхати. Сьогодні їй треба вранці. Мені із Зарічанської проблематично до них добратися. Доводиться їхати із пересадками.
Інші пенсіонери, яких ми запитали про пункт призначення, відмовилися називати своє ім’я. Зокрема, двоє чоловіків похилого віку, які сиділи поряд. Один із них розповідати куди прямує не хоче. Каже: “Куди їду - секрет”. Натомість його сусід по сидінню розповідає, що користується тролейбусом в основному вранці. Він перебуває на денному стаціонарі в міській лікарні. Тому й добирається туди в першій половині дня.
Допоки ми їхали до кінцевої зупинки, жодних конфліктів між пасажирами не було. Хоч і час від часу зайняті були всі сидячі місця.
Далі ми вирішили прокататися на маршрутці. На зупинці поблизу залізничного вокзалу, з якої можна добратися в центр, “кишіло” людьми. І не дивно. Бо більшість транспорту проїжджало повз. Означало це те, що вільних місць всередині немає. Звісно, люди цьому обурювалися. “Вже 40 хвилин чекаю”, - каже одна з жінок.
Почекавши близько 15 хвилин, під’їжджає маршрутка №50. Люди кидаються до салону. В процесі дві жінки встигають посперечатися. “Я взагалі то довше за вас чекала”, - каже одна до одної. Коли нарешті всі розсілися, водій рушив. Зупинка “готель Поділля” виявилася для нього вкрай важкою. Всупереч всім зайнятим сидячим місцям, до салону просилися ще дві пасажирки. Діло дійшло майже до лайки. “Ну навіщо мені ці проблеми”, - каже обурений водій. “Будь ласка, може, зараз хтось вийде на наступній”, - просить жінка. Та вмовити його все ж не вдалося.
Загалом майже всі пасажири у маршрутці - молоді люди. Та й ті, ймовірно, поспішали по справах. Доказом того був телефонний дзвінок до однієї з них. Взявши слухавку, жінка каже: “Відмініть, будь ласка, таксі на Шевченка. Машини вже не потрібно”.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Facebook, Telegram, Instagram, Viber та YouTube.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
Адресна допомога пенсіонерам на проїзд
Призначення адресної фінансово допомоги на проїзд пенсіонерам (пільгові категорії залишити без змін) у розмірі 210/217 грн. (3.25*2*30/31). Або 300/310 грн./міс. - різниця невелика, але пенсіонери зможуть дістатись з одного місця в інше маршрутним таксі і назад і не зможуть зауважити, що їм потрібно діставатись з пересадками. Це дозволить перевізникам контролювати реальні надходження, спростить розрахунки, а також дозволить суттєво розвантажити транспорт та спростити користування ним особам, які дійсно цього потребують.