Енергонезалежність за 1900 гривень з квартири: досвід хмельницького ОСББ, яке встановило сонячні панелі

• Хмельницьке ОСББ встановило на даху СЕС, щоб врятувати від зимових блекаутів котельню 180-квартирного будинку.
• Чому відмовилися від генератора, як піднімали панелі пішки на 12-й поверх та скільки коштував проєкт – у нашому матеріалі.

Хмельницький будинок на вулиці Майборського зустрів блекаути взимку 2026 року у повній енергонезалежності. Завдяки сонячним панелям та акумуляторам, змонтованим на даху, 180-квартирна багатоповерхівка пройшла важкі зимові відключення з теплом, гарячою водою та працюючими ліфтами.

Проєкт реалізували за програмою співфінансування: частину грошей повернула держава, частину – Хмельницька міська рада, а решту зібрали самі мешканці. Голова ОСББ Людмила Коц розповіла Всім.юа, як працює система під час відключень світла та з якими «підводними каменями» бюрократії довелося зіткнутися під час отримання виплат.

Будинок міг залишитись без опалення взимку

На даху новобудови по вулиці Майборського встановлено 36 сонячних панелей, що виробляють 21 кВт електроенергії на годину. Будинок на 180 квартир споживає в середньому 4-6 кВт на годину, розповідає голова правління ОСББ «Дім на Майборського» Людмила Коц. Надлишок денної генерації повністю заряджає акумулятори і будівля лише в хмарну погоду може підключатись до міської мережі.

«Будинок влітку економить до 50% коштів за електроенергію, їх ми можемо потім витратити на якісь інші потреби ОСББ», – каже голова правління.

Багатоповерхівка 2022 року має дахову котельню, звідки в квартири постачається опалення та гаряча вода, до того ж всі побутові прилади – на електриці. Фактично, взимку люди могли просто замерзнути в квартирах без опалення. Перші труднощі мешканці відчули влітку 2024 року під час блекаутів, розповідає Людмила Коц:

«Немає гарячого водопостачання, не працюють ліфти, камери, ворота. Ми писали запити на обленерго, на квартирно-експлуатаційний відділ, просили нас не вимикати або вимикати рідше, бо будинок повністю електрифікований. Нам відповідали, щоб шукали альтернативні джерела живлення самі».

Того ж року голова ОСББ відвідала форум міськради, де презентували державну програму «ГрінДІМ» від Фонду енергоефективності. Він пропонував співвласникам багатоквартирних будинків встановлювати або генератори, або сонячні панелі, як альтернативні джерела електроенергії. Мешканці вирішили зупинитися саме на сонячній енергії. Генератор обійшовся б мешканцям дорожче, до того ж, на території не було місця де його встановлювати. 70% витрат на основне обладнання мав покрити Фонд енергоефективності, 30% – місто, каже Людмила Коц. Супутні роботи власники квартир оплачували з власної кишені. Під час зборів ОСББ 75% мешканців погодились на встановлення:

«Хоч зараз проживає тільки половина, але люди проголосували, бо все таки збираються тут жити. Це ж питання не одного сезону. І надалі буде така ситуація».

Хронологія проєкту та «підводні камені»

В жовтні 2024-го року ОСББ «Дім на Майборського» подало заявку до Фонду енергоефективності, на початку 2025-го розпочали роботи. Сонячну електростанцію на даху встановили в червні 2025-го. Будинку пощастило із підрядником – київською компанією зі встановлення сонячних панелей, каже голова ОСББ. Вони погодились проводити монтажні роботи фактично під «чесне слово» – встановити все необхідне обладнання і чекати на виплати від держави.

«Це великий плюс, бо якби ми влізли в кредит на обладнання – тільки б на відсотках розорились. Банки таке пропонували – 40 тисяч за оформлення кредиту хотіли. А далі довелося б платити відсотки, під заставу обладнання. Мешканці б тільки на цьому зайву тисячу би переплатили».

Зіткнулись із людським фактором – підряднику катастрофічно не вистачало робочих рук, через це процес затягувався. 36 панелей не вміщались в ліфт і робітники змушені були переносити їх на дах сходами, фактично на 12-й поверх:

«Тут теж потрібно було досить обережно, бо сонячні панелі дуже ніжні. Якщо пошкодиш – вони не будуть працювати. Тому довелося носитися. Поки прикріпили, поки змонтували. Довелося переносити інвентори з одного місця на інше».

Закінчили роботи влітку, а відшкодування коштів підряднику від Фонду енергоефективності довелося чекати до січня 2026-го року. Процес погодження виплат затягнувся через жорсткі вимоги до звітності, згадує голова ОСББ:

«Фото наліпок на акумулятори просили надати, чи вони відповідають паспорту, який надали. Фото наліпок в самих панелях – це було складніше, бо вони вже були змонтовані. То потрібно було доставити окремий сонячний лічильник. До того ж, відповіді розглядались протягом двох тижнів».

Загальна вартість встановлення на дах будинку сонячних панелей становила приблизно 1 мільйон 200 тисяч гривень:

• Фонд енергоефективності повернув 602 тисячі гривень – компенсували вартість основного обладнання: інверторів, акумуляторів, сонячних панелей, а також 20% вартості допоміжних матеріалів.
• Місто повернуло 260 тисяч гривень – тоді з міської програми підтримки ОСББ були готові компенсувати 30% вартості, але не більше 300 тисяч гривень.
• Мешканці заплатили приблизно 400 тисяч гривень, що обійшлося кожній квартирі в 1900 гривень – за проєкт, сертифікацію, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, додаткові матеріали.

Чи врятувала сонячна електростанція будинок під час зими 2026 року

«Спочатку мешканці казали мені: «Ой Боже, чого ми сюди полізли, даремно ми за цю програму проголосували», – згадує голова ОСББ. – В 2025-му році, коли все це робили – і відключень таких не було».

Та люди зрозуміли, що витрата була недаремною цієї зими – в 20-градусні морози під час багатогодинних відключень світла. Котельні та насоси працювали майже безперебійно – за всю зиму вимикались тричі на максимум на 2 години. Мешканці всю зиму були з теплом та гарячою водою.

«Під час графіків 4/4 працювало все – і котельня, і насоси, і ліфти, і ворота. Акумулятори встигали заряджатися з міста, їм треба було для повного заряду 3 години світла. Наступні 4 години ми могли вижити на акумуляторах, – каже Людмила Коц. – Коли були відключення 3/3 – ми ходили на межі. Під час графіків 6/2 доводилось економити. Я мешканцям розписала пріоритетність користування сонячною енергією. На першому місці в нас була котельня, на другому місці – насоси, на третьому – ліфти та місця загального користування, світло в коридорі».

Під час тривалих відключень ліфти могли вимикати вручну, аби вистачило електроенергії на опалення, а голова ОСББ складала графік користування. Взимку, щоб панелі працювали, мешканці та електрики будинку регулярно вручну розчищали їх від снігу щітками на даху. Це давало додаткові 2–3 години роботи котельні та ліфтів.

Панелі розраховані на 15-20 років роботи, каже Людмила Коц. Навіть під час літніх блекаутів в спеку в будинку завжди буде інтернет та світло. На кожному поверсі мешканці можуть облаштувати розетки від загальної мережі, щоб зарядити гаджети або ноутбуки під час відключень. Також заживлено укриття, де можна підігріти воду в чайнику.

Чи працюватиме ця програма й надалі

Фонд енергоефективності тимчасово призупинив прийом заявок на програму «ГрінДІМ». Раніше вони відшкодовували:

• Придбання та встановлення генераторів для забезпечення автономного енергопостачання багатоквартирного будинку – 50% вартості, не більше 1 мільйона гривень.
• Сонячні електростанції та системи зберігання енергії для зниження залежності від централізованого постачання – 70% вартості, не більше 4 мільйонів гривень.
• Теплові насоси для ефективного опалення та охолодження будинку з використанням тепла навколишнього середовища – 70% вартості, не більше 2 мільйонів гривень.

Місто долучалось до проєкту «ГрінДІМ» протягом 2023-2026 років та відшкодовувало 30% від загальної суми обладнання, але не більше 300 тисяч гривень, розповіли Всім.юа в управлінні житлової політики та майна Хмельницької міськради. Із березня 2026 року за встановлення сонячних панелей з міського бюджету платитимуть до 400 тисяч гривень.

Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google