Шахрайські колл-центри на Хмельниччині: як працюють і кого вже затримали
- Масштаби шахрайських «офісів» в Україні сягають мільярда доларів на місяць.
- У судових реєстрах вдалось знайти кілька історій про колл-центри на Хмельниччині.
- Як працює схема? Розповідаємо детальніше.
Розмови навколо шахрайських колл-центрів по Україні не вщухають. В народі їх називають «офісами» – це так звані організовані осередки, головною метою яких є виманювання грошей. Прибутки від діяльності шахрайських «офісів» по країні можуть сягати мільярда доларів на місяць. Такими є дані міжнародної організації Глобальна ініціатива проти транснаціональної організованої злочинності.
На тлі масового викриття колл-центрів, журналістка vsim.ua проаналізувала судові справи на Хмельниччині. Вдалося знайти історії, де організаторами інкримінують шахрайства. Щоправда, реальних вироків у справах поки немає. Розповідаємо детальніше.
Як працюють колл-центри і куди йдуть гроші?
У вересні цьогоріч набуло розголосу викриття масштабів діяльності колл-центрів по Україні. Експерти кажуть, що цей бізнес посідає друге місце після економічних злочинів, випереджаючи наркоторгівлю. За відкритими даними, в Україні налічується до 2 тисяч шахрайських «офісів».
Їх діяльність спрямована не лише на українців, а й на людей у кількох десятках країн. А в самих «офісах» працюють тисячі операторів.
Як правило, доходи від таких колл-центрів переказують в офшори або в криптовалюту для ухилення від податків.
Найбільше кол-центрів було у Дніпрі. Це батьківщина зокрема ПриватБанку, який ще з часу заснування був найбільш технічно просунутим банком. Він першим створив легальні колл-центри для роботи з клієнтами.
«Згодом колишні працівники та організатори цих легальних процесів використали набуті знання та готові технологічні моделі, але перевели їх у нелегальну площину, створивши перші шахрайські «офіси», — йдеться у ВВС.Україна.
«Розводили» хмельничан на гроші у ТікТоці
Розповідаємо кілька випадків, як працювали «офіси» на Хмельниччині. Як правило, співробітниками такого нелегального бізнесу ставали студенти або молоді люди, які шукали легкого заробітку.
Фігурант справи – хмельничанин, який разом з п’ятьма напарниками організував діяльність колл-центру. Вони орендували офіс у Хмельницькому, обладнали його комп’ютерною технікою та підготували банківські картки для транзиту коштів.
За даними слідства, у соціальній мережі TikTok вони запускали фейкові live-трансляції. Там імітували роздачу грошової допомоги від «інвесторів». Також нібито збирали гроші для військових на придбання бронежилетів та іншого спорядження.
Користувачів вони координували через Telegram-акаунти. Їх закликали перераховувати гроші на підконтрольні банківські картки, подвоївши чи потроївши суми. Тобто, людина мала скинути певну суму, а вони долучитись, переказавши вдвічі чи втричі більше. Але лише створювали видимість здійснення виплат, залучивши підставну особу, яка нібито отримувала збільшенні суми.
Відтак всі кошти вони забирали собі, не маючи наміру їх повертати чи примножувати.
Як повідомляли у прокуратурі, кошти вони обготівковували, зокрема через термінал на АЗС у Хмельницькому, та розподіляли між учасниками групи.
Під час останнього епізоду вони збагатились на 48 тисяч гривень.

Як йдеться у матеріалах справи, в загальній сумі організатор разом з напарниками ошукали людей на 260 тисяч гривень.
Чотирьом фігурантам оголосили про підозру за шахрайство. Правоохоронці також вилучили автомобіль «Ауді», який належить організатору схеми - як речовий доказ, який був придбаний за незаконно отримані гроші.
Підозрюваних взяли під варту. Наразі вироку по даній справі у реєстрі немає.
Шукали операторів «офісу» серед студентів
Фігурант справи – житель Кам’янця-Подільського. Він організував шахрайську схему, залучивши ще кількох осіб. Як йдеться у судовому реєстрі, фігурант сам шукав операторів колл-центру серед близьких і знайомих, а ті підбирали персонал серед хмельницьких студентів. Головна умова – вони мають вміти користуватись комп’ютерною технікою і володіти російською мовою.
Робота «колл-центру» полягає в тому, що співробітники дзвонять по «холодним» базам телефонних номерів, переважно жителям країн Балтії та СНД, в тому числі й українцями, які виїхали за кордон через війну. Оператори представляються співробітниками криптобіржі. Розмова ведеться виключно російською.
Далі повідомляють потенційним клієнтами, що на їх ім’я у компанії відкритий рахунок, на якому зберігається криптовалюта. Мовляв, для її виведення потрібно пройти реєстрацію і верифікацію. Тоді ж під час подальної розмови фігуранти отримують логіни і паролі доступу до зареєстрованого облікового запису вказаної біржі.
У матеріалах йдеться, що «офісники» працювали позмінно в певному приміщенні, обладнаного камерами. Їх зустрічав охоронець. Зарплата залежала від відсотку суми, яку вони отримували через шахрайство.
Наразі організатору схеми повідомили про підозру за шахрайство. Вироку поки немає.
«Допомагала» закривати онлайн-кредити
Колл-центр організувала 33-річна хмельничанка. В інтернеті вона розмістила оголошення про надання послуг з перекредитування.
За даними поліції, від клієнтів вона отримувала всю кредитну історію, персональні дані та доступ до інтернет-банкінгу. Запевняла, що за два-три дні кредити будуть закриті, а дані про наявні заборгованості зникнуть за реєстрів.
Натомість замість закриття кредитів, «клієнти» фігурантки залишались із ще більшими боргами. Адже підозювана мала в розпорядженні їх персональні дані, відповідно знімала з чужих рахунків всі кошти. Ба більше, оформлювала на них додаткові кредити.
Загальна сума всіх збитків склала понад мільйон гривень.

Правоохоронці вже обшуки у квартирі шахрайки та орендованому офісі. Вилучили комп’ютерну техніку, телефони, банківські картки. Їй повідомили про підозру за статтею «шахрайство». За це аферистці загрожує до 8 років в’язниці. Слідчі дії тривають. Встановлюють також інших причетних осіб.
Фейкові квитки за кордон
На таку шахрайську схему натрапила 19-річна жителька Хмельниччини. Як це працює? Аферисти розміщують в інтернеті оголошення про перевезення пасажирів, пропонують вигідні умови. А коли отримують попередню оплату за бронювання, перестають виходити на зв’язок. Про це повідомляють у поліції.
Дівчина повідомила оголошення в одній із соціальних мереж й зв’язалась за вказаним номером, як вона думала “із перевізником». Мала домовитись про поїздку до Польщі.
Після бронювання квитка потерпіла перерахувала на вказаний банківський рахунок майже 7 тисяч гривень. А після отримання коштів шахраї зникли. За вказаним фактом поліцейські розпочали перевірку.

Читайте також:
«Я навіть не думала про погане»: історія ошуканої пенсіонерки Людмили, яка втратила 190 тисяч
Читав чужі переписки в Telegram і шукав банківські паролі: деталі справи студента ХНУ
Адміністратора Telegram-каналу на Хмельниччині оштрафували на 5,2 млн грн за рекламу казино
Додайте Всім.юа до вибраних джерел у Google