"Книга – це прообраз маленької смерті": про що говорив Любко Дереш у Хмельницькому

Галина БІЛЕЦЬКА

Довгоочікувана зустріч з сучасним українським письменником Любком Дерешем відбулася, незважаючи на затяжну зливу.
Захід з міського пляжу перенесли до книгарні «Є», де зібралося з півсотні охочих послухати модного автора.
Про що говорили та які враження отримали від спілкування з молодим письменником хмельничани, дізнавалися журналісти vsim.ua.

І шквальний вітер з дощем не на заваді, коли свою нову книгу презентує сучасний український письменник Любко Дереш. Сьогодні, 30 червня, в рамка "MyFest" у книгарні «Є» на Проскурівській, 2 було дуже людно. Мокрі, в дощовиках та з парасольками хмельничани, прийшли на зустріч зі світочем сучасної української прози. Всього 33 роки, а в доробку автора вже 11 книг для дорослих та перлина сучасної дитячої прози – «Дивні дні Гані Грак». Його твори перекладені кількома європейськими мовами та видаються тисячними тиражами. А весь секрет у тому, що пише Любомир про сучасне життя без зайвих прикрас. Час від часу не цурається лайки та сленгу, іноді відверто говорить про секс та вдається навіть до «гіпер-еротики» у своїх творах.

Відвертий та щирий, позитивний, кумедний та трішки самокритичний, таким побачили, чи не найпопулярнішого на сьогодні автора, хмельничани та журналісти vsim.ua.

У книгарні «Є» Любко Дереш презентував роман 2017 року «Спустошення». Твір вийшов доволі неоднозначний та провокативний. Це роман про 34-річного розлученого чоловіка. Роман про межу з якої вже не повертаються, роман про людські взаємини та пороки, роман про вибір та фатум. Кожне речення – новий афоризм, неймовірна поетична метафоричність у прозі, лише Любко Дереш може так описати кохання…

Відео дня

«Книга – це прообраз маленької смерті»

До своєї творчості автор відноситься доволі самокретчно. Жартує про технічну незграбність, іноді говорить, що переписав би цілі абзаци або викинув половину тексту.

- Дуже часто те, що уявляєш під час написання не збігається з результатом. Зараз, читаючи, я опускаю деякі речі, бо бачу свою технічну недосконалість. Письменник, особливо такий молодий як я, продовжує розвиватися, написані строчки вже нікуди не подінеш, але з часом міняються погляди. Іноді я перечитую свій твір через місяць, два, три, і розумію, що я це б змінив, а те переписав. Ти ніби переростаєш ось те написане, книга починає жити своїм життям, окремо від автора. Для мене книга – це прообраз маленької смерті. Мені здається, що коли людина помирає, вона зʾявляється в іншому просторі, і коли на похороні підходять до тіла і щось там говорять, душа вже не має жодного відношення до того, в неї свій шлях. Так і книга – після виходу в світ вже не має жодного відношення до автора. Кожен бачить там те, що хоче бачити.

В своїх творах я не боюся помилятися, не боюся підіймати вже заїжджені теми, бо я пишу про них по новому. З погляду свого покоління, з погляду людей ери нових технологій, з усіма плюсами і мінусами свого часу.

Про враження хмельничан від зустрічі, дізнавалися журналісти vsim.ua в черзі за автографами.

"Його манера написання – це свіжий погляд"

Сергій, програміст

$C:\Users\Користувач\Desktop\Любко Дереш\DSCN9340.JPG$

- Зайшов суто випадково, але радий, що потрапив – дуже класно і цікаво. Я вже років десять як знайомий з творчістю Любка Дереша. Колись по радіо почув уривок з його книжки «Трохи пітьми» і захопився. Його манера написання – це свіжий погляд на різні речі, він завжди має своєрідне бачення. Зараз хочу подивитися як змінився автор від ось того мого першого знайомства з його творчістю. Я змінився, трохи по іншому дивлюся на те, що вже читав, хочеться простежити ось цей шлях і у Любомира.

"Він поєднує абсолютно несумісні речі"

Вероніка, майбутній режисер

$C:\Users\Користувач\Desktop\Любко Дереш\DSCN9353.JPG$

- Я взагалі в захваті від цього письменника. Після сьогоднішньої зустрічі обов’язково перечитаю його нову книгу. Мені дуже сподобалося як він контактував з аудиторією. Його описи такі метафоричні, як він порівнює обличчя коханої жінки з ордами монголів, диким криком, сластолюбством ханів та співчуттям святих серед пустелі. Він поєднує абсолютно несумісні речі. Навряд чи хто ще може написати так проникливо як Любко Дереш. Коли він читав уривки з твору, я ніби бачила вже як це передати на екрані. Це була б колосальна робота для режисера.

"Я спеціально приїхала зі Львова на MyFest"

Вікторія, студентка

$C:\Users\Користувач\Desktop\Любко Дереш\DSCN9351.JPG$

- Я просто щаслива, що побачила його нарешті вживу, серйозно. Я дуже багато чула, читала, він перевершив всі мої очікування. Я спеціально приїхала зі Львова на «MyFest», погода зовсім не завадила, навіть підняла мені настрій. Любко Дереш того вартий, він пише про реальне життя, реальні почуття дуже метафорично. Читається на одному подиху, все настільки просто і водночас піднесено, що не можна не захоплюватися цим автором.