Подільський живопис голкою (фото)

В техніці майстрині поєднуються різні види швів та ниток, а полотно зашивається в декілька шарів. Роботи художниці експонувались на більш ніж ста виставках в різних містах України, понад 20 виставок були персональними. Роботи Ніни Гончарук є в багатьох приватних колекціях не тільки в Україні, але й далеко за кордоном.
- У скільки років Ви почали вишивати?
Від самого народження, - жартує майстриня. – Ще в дитинстві мама навчила мене вишивати хрестиком, гладдю. Потім я освоїла практично всі техніки вишивки, які були описані в книжках. Я багато екпериментувала з різноманітними техніками вишивки, а років 11 тому мені вдалося винайти власну, хоч все життя я й пропрацювала фінансистом. Мабуть, творчі здібності в мені закладені на генетичному рівні: моя мама була чудовою рукодільницею, а батько вмів гарно малювати. Прагнення до творчості передалось і моїм донькам, молодша з них є дизайнером одягу, а старша – дизайнером інтер’єрів.
- Скільки робіт Ви виконали у власній техніці?
Близько ста, але великої їх частини в мене вже немає: одні поповнили приватні колекції, інші я дарую тим людям, які мені близькі за духом. Загалом, я більше дарую картини, аніж продаю.
- Розкажіть, будь ласка, як Ви створюєте ваші картини?
Вишиваю я на такому ж полотні, на якому малюють художники. Причому створюю свої роботи я без будь-яких ескізів, але детально продумую кожний сантиметр майбутньої картини.
Спочатку вишиваю фон, потім – основні елементи, для цього я використовую акрілові нитки та муліне, а „заключні штрихи” роблю шовковими нитками. Це дуже трудомістка робота. Кожна картина вишивається від одного до восьми місяців. Та й нитки коштують досить дорого, а їх на кожну картину використовується чимало. Тож була б дуже рада, якби знайшовся меценат, який би міг допомогти мені.
- Як Ви отримали патент на власну техніку?
В грудні 2008 року я отримала нагороду за унікальну техніку від громадської організації „Всеукраїнський фонд миру”. Після цього цим способом зацікавились представники Департаменту інтелектуальної власності. Довгий час вони шукали, чи не вишиває вже хтось в Україні такою технікою, і не знайшли. Тож запропонували мені оформити патент.
- Чи навчаєте Ви інших вишиванню цією технікою?
Для вишивання таким способом необхідно мати велику спостережливість, терплячість і в душі бути художником. Мені б дуже хотілося мати учнів, і я вже пробувала навчати інших цій техніці, але в них створювати картини таким способом не виходило.
- Які у Вас мрії, пов’язані з творчістю?
В мене є ідея створити цілий цикл вишивок зі старовинними архітектурними пам’ятками Хмельниччини. Я вже вишила Меджибізьку та Кам’янець-Подільську фортецю і планую продовжувати цей цикл і надалі. Загалом же мені подобається створювати картини в різних жанрах. Серед моїх робіт є пейзажі, і натюрморти, і портрети. Хотілося б все більше і більше творити. Аби тільки здоров’я було. Натхнення вишивати у мене є завжди, буває, що не вистачає часу – це вже інша справа, але натхнення є завжди!

Ніна Гончарук демонструє патент на власну техніку вишивання