Репортаж із зоокутка Пальохіна, в якому з'явилися нові тварини (ФОТО)

Юлія ПОДЛЮК

Ведмеді, леви та вовки живуть у зоокуточку в Гречанах.
Впродовж останнього року число його мешканців значно збільшилося.
Хто ще живе в притулку Сергія Пальохіна - дивіться й читайте далі.

Приватний звіринець у Хмельницькому з'явився у 2016 році. Тоді дресирувальник Сергій Пальохін після звільнення з зоокутка в парку Чекмана заснував власний. Минуло понад 5 років й за цей час у Сергія знайшли притулок десятки тварин та птахів. Впродовж останніх кількох місяців їх число постійно збільшується. Хто став новими мешканцями звіринця? Журналістка Юлія Подлюк з’їздила до чотирилапих та крилатих в гості.

Зоокуток Пальохіна розташований у мікрорайоні Гречани на вулиці Костя Степанкова 3/1. Він знаходиться неподалік гаражного кооперативу та кладовища старих автомобілів. Якщо ви ніколи не були там раніше, знайти це місце буде непросто. Особисто мені довелося увімкнути навігатор та запитати дорогу в місцевих. Вже ближче до зоокутка побачила вказівні знаки зі стрілками

Верблюди зустрічають одразу біля входу

Біля входу мене одразу зустріли нові мешканці - четверо двогорбих верблюдів, які мирно сопіли та жували сіно. На час мого приходу в зоокутку зовсім не було відвідувачів, тож я своєю появою їх, напевно, здивувала.

Відео дня

Власник зоокуточка, Сергій Пальохін розповів, що верблюди у нього живуть не так давно. Двох привезли наприкінці осені, двох - цієї весни. Серед четвірки є один самець і три самки. До Сергія вони потрапили з мандрівного цирку.

Коли верблюди прибули сюди, такі худі були, з опущеним горбами. У цирку їм не вистачало їжі. Тут ми відгодували їх, тепер горби в них піднялися. Почуваються зовсім не так, як раніше, - розповідає Сергій. - Ми не очікували, що нам їх так швидко передадуть, не встигли все підготувати. Зараз будуємо більший вольєр, щоб тваринам було зручно. Тоді будуть не просто ходити. Захочуть - бігати будуть.

Сергій каже, що ці тварини не агресивні. У притулку їм нічого не загрожує, тож вони поводяться спокійно. На відвідувачів не плюють, не кусають їх й навіть дозволяють себе погладити. Та ще не всі з них одужали - самець досі має опущений горб. Сергій припускає, що його могли травмувати в цирку, коли на ньому катали людей.

Сподівається, що з часом догляд та повноцінне харчування допоможуть верблюду цілковито одужати.

Коли верблюдів привезли, почалися дощі. Вони виходили на вулицю й качалися по землі. Я думав, що це з ними, телефонував власнику тварин, питав, може їм погано. А він сказав, що вони так радіють, бо ніколи снігу чи дощу не бачили. Я тоді побачив, як тварина може плакати. Не від болю, а від радості, - розповідає Сергій.

У зооцентрі живе багато тварин з пересувних цирків

Відколи в містах України почали забороняти виступи тварин у шапіто (пересувні цирки - прим. автора), власники чотирилапих артистів не змогли їх утримувати. У Сергія тварини, що виявилися нікому не потрібними, знаходять свій притулок.

Цей ослик в цирку був, виступав. Жив у дуже маленькому вагончику. Йому 14 років, а він до цього часу не бачив, що таке сонце, дощ, сніг. Лише коли цирк переїжджав на інше місце, тварина могла побачити околиці, - каже Сергій.

Навпроти верблюдів поселили альпаку - гірську тварину з густою шерстю. Сергій каже, скоро її стригтимуть.

З цирку до притулку потрапили й орли. Вони живуть у спільній просторій клітці. Сергій каже, що через недбалі умови, в яких утримували птахів, зараз їх доводиться довго лікувати. У притулку вони близько шести місяців, але досі повністю не одужали.

Хворих та покалічених тварин Сергію передають жителі околиць та привозять поліцейські. Нещодавно до звіринця потрапили четверо соколів сапсанів. Люди знайшли їх на дорозі. Напевно, пташенята випали з гнізда. У притулку їх відігріли й нагодували, та залишатимуться вони тут недовго. Двоє молодших пташенят ще потребують турботи, а двох старших незабаром випустять на волю.

Сергій каже, що його зоокуточок - це не зоопарк. Люди можуть прийти й подивитися на тварин. Для більшості з них це тимчасове місце. Тут їх рятують від тісних кліток, лікують травми та хвороби. Та якщо є можливість влаштувати їх в кращі умови - без вагань нею користуються.

Минулого року в зоокуточок привезли козулю, яка потрапила в капкан. Лікар прооперував її, згодом вона цілком одужала. Ми знайшли для неї місце в одному з прикарпатських заповідників. Там вона може почуватися в безпеці, бо може не боятися мисливців, - каже Сергій.

Зараз у зооцентрі живе дві козулі. Сергій розповідає, що часто до нього звертаються з проханням забрати тварин. Та він спочатку має переконатися, що для них створені належні умови.

Часто у зоокутку з'являються лелеки, які постраждали від людських рук або через негоду. Зі зламаними крилами та лапками, виснажених й наляканих, їх приносять небайдужі люди. Коли птахи одужують, Сергій також випускає їх на волю.

Якось, коли були відвідувачі, я випускав лелеку та чаплю. То чапля полетіла одразу. А лелека ще два тижні тут ходив. Найближчим часом випустимо ще одного. Він вже одужав, тому може повернутися в природу, - каже Сергій.

Цього року після лікування з притулку випустили чотирьох лелек.

У зоокуточку живуть не лише дикі тварини

Сергій розповідає, що одного разу йому зателефонували з бійні й сказали: “Так і так, тут яків на м’ясо здали”. Він викупив їх та привіз у зооцентр. Каже, так діти хоча б зможуть побачити, хто це.

Ми приймаємо навіть звичайних кіз, яких люди викидають, бо не можуть прогодувати. Поліцейські знаходять їх в полях худих і приносять нам. Я розумію, люди й себе зараз не можуть прогодувати.

Каже, що кіз може віддати практично задарма, якщо хтось захоче їх забрати. Аби лише про тварину дбали.

Левеня скоро поїде за кордон

Серед постійних жителів зооцентру - леви та ведмеді. Зараз у Пальохіна живе три леви. Наймолодшого однорічного самця скоро передадуть за кордон. Куди саме Сергій не розповідає. Каже, що цією справою займається Міністерство екології. Фахівці перевіряють щеплення та готують документи. А от ведмеді - чи не найбільша турбота власника зооцентру. Із 1 січня 2021 року законодавство ухвалило нові вимоги до їх утримання. Тепер на кожну дорослу особину має бути вольєр площею 200 квадратних метрів. В зооцентрі він має 120 квадратів.

За старими нормами наш вольєр підходив. Цього року вийшли нові правила. А в нас ще й троє ведмежат народилося. Я розумію, що їм тут мало місця, тому звертаюся в різні заповідники. Поки все, що мені відповідають - “немає місця”, - каже Сергій. - Побудувати більший вольєр я не можу. Тут замала територія і коштів на це в зооцентрі немає. Я б з радістю віддав ведмедів. Але тільки туди, де для них забезпечать гарні умови. Буду далі звертатися.

Відвідувачів чекають охоче

Зараз в зоокуточку не так багато людей. Сергій каже, що зазвичай відвідувачів чекають не в будні, а у вихідні. Так набагато зручніше і працівникам, і тваринам. Пояснює, що в притулку замало простору. Через те, що тварини тривалий час жили в поганих умовах, у них вразливий імунітет. Постійний потік відвідувачів може загрожувати їм хворобами. Бо людина навіть на підошві взуття може принести небезпечну інфекцію.

Краще приходити в суботу-неділю. Тоді ми зможемо раз на тиждень обробити територію від інфекцій. Якщо багато відвідувачів впродовж тижня, обробляти два чи три рази, - каже Сергій Пальохін. - Запрошую сюди дітей, щоб вони прийшли і побачили цих тварин. Щоб мали співчуття до них. І не тільки до цих, які в зооцентрі живуть, а й до всіх інших. Щоб коли дитина йде дорогою й бачить кота, не футболила його. Щоб любов була якась до тварин і нормальне ставлення. Коли дитина сюди приходить, може побачити це все, може погодувати тварину, потім зовсім по-іншому до неї ставиться.