У Середньовіччя до Кам’янця завітало близько трьох тисяч людей

 Аби відтворити середньовічну атмосферу, лицарі жили у шатрах, ходили у тематичному одязі, розповідали історичні байки

На три дні гості та учасники фестивалю «Форпост» поринули у середньовіччя, його побут та культуру. Слабким місця не було, адже дивитися як б’ються справжні лицарі – справа не для нервових. Гамселили один одного і в одиночних поєдинках, і в масових – бугуртах, які вважаються найважливішою подією турніру

Розваги понад усе
Навіть сильний вітер та проливний дощ в перший вечір фестивалю не завадили розвагам. Дощ розігнав людей, але свято тривало, і до третього, останнього дня, завоював чимало прихильників. Учасники та гості залишилися задоволеними.

- Була погана погода, великі перерви у програмі та мало відвідувачів. Але попри все, вразили масові бугурти та те, як народ веселився вночі під пісні гурту «Mystterra» прямо під дощем, – каже про перший день фестивалю його організатор Костянтин Пархоменко.

На фестивалі були лицарі з 41 клубу, які з’їхалися зі всієї України та з-за кордону. Зброю можна було побачити повсюди. А сміливці фотографувалися у важких обладунках. Зранку, на другий день фестивалю, середньовічні люди гуляли містом, дивували туристів.

- Дуже подобається шотландське вбрання – кілт, – каже відвідувачка фестивалю Аліна. – Але помітила, що чоловіки не вдягають білизни під такий одяг.

Бій, але під контролем
Сильні удари мечами та списами по шоломах залишали кров’янисті сліди на чоловічих обличчях. На щастя, серйозних травм у бійців не було. На території фортеці з ранку до пізнього вечора чергувала швидка допомога. Учасники були під повним наглядом медпрацівників та охоронців, що стежили за порядком.

- Усі лицарі між собою давно знайомі, але ми серйозно лупимо свого противника, намагаючись відтворити справжній важкий історичний бій, – жартуючи розповідає лицар з дніпропетровського клубу Олександр. – У нас є своєрідна домовленість, що означає «аби не вбити».

На території фортеці працювала середньовічна корчма, де харчувалися лицарі, їхні дами, гості та запрошені. Їжу готували у величезних посудинах й помішували здоровенними ложками. Продавали сидр й, звичайно, пиво.

Хореографи проводили майстер-класи з англійських, ірландських, шотландських та інших танців доби Відродження.

-Я вперше танцював історичний танець, – розповідає гість фестивалю красилівчанин Андрій. – Шотландські танці дуже рухливі, багато стрибків – мені сподобалося.

Поза кадром
Були серед учасників і незадоволені.
- Фестиваль називали міжнародним, хоча він таким не являється, – обурюється історик Ігор, мандрівник та постійний гість лицарських поєдинків. – Якби про «Форпост» знали на всій планеті, й запросили більше слов’янських країн – можна було б зазіхати на таку назву.

У Середньовіччі лицарство було способом життя, сьогодні воно є фанатизмом. Великі кошти йдуть на організацію та проведення фесту з максимальним відтворенням історичних подій та культури. За словами організаторів, витрат вони не покрили.

- Ми очікували приїзду на фестиваль великої кількості туристів, тому робили все по-максимуму, ні на чому не економили, – розповідає Костянтин Пархоменко, – але результат нас не порадував. Проте показали себе та зарекламували успішно. Маючи подібний досвід, фестиваль можна розвивати.

Переможців турніру нагородили справжньою зброєю: мечами, щитами та сокирами, в турнірі два на два переможцям вручили грошову нагороду. Також призи вручали за найкращий костюм – футболки з символами фестивалю.