У центрі Хмельницького може з’явитися кав’ярня-книгарня: що про це відомо

У центрі Хмельницького може з’явитися кав’ярня-книгарня: що про це відомо
  • У минулому житловий будинок, тепер музей, а в майбутньому?
  • У Хмельницькому заговорили про модернізацію будівлі, якій вже 117 років.
  • Що планують і кому це не подобається?
  • Дізнавайтеся деталі в матеріалі. 

Рожево-біла будівля в центрі Хмельницького налічує вже 117 років. Спершу це був житловий будинок. Згодом там розмістився обласний літературний музей. Він діє там із 1992 року й до сьогодні. 

На тлі сучасних споруд в центрі міста, приміщення майже не впадає в очі. Ба більше: воно потребує капітального ремонту. Оскільки від старості там зіпсований дах, є тріщини на стінах та цвіль на відкосах вікон. Такий стан будівлі приваблює не багатьох містян. Як розповідають в закладі, щороку в музеї проходить більше сотні екскурсій.

У музеї пропонують облаштувати кав’ярню-книгарню

На початку липня в Хмельницькому заговорили про модернізацію будівлі. Тему підняла облрада, на балансі якої і знаходиться старий будинок. Керівництво доручило поміркувати над новою концепцією закладу хмельницькому письменнику Юрію Даценку. Автор романів вже має ідею. Нею він поділився із журналісткою vsim.ua.

Відео дня

Нет описания фото.

Письменник оприлюднив вище описану ідею на своїй сторінці у Facebook. У коментарях хмельничани стали висловлювати свої думки. Як помітив Юрій Даценко, його підтримала переважно молодь. Натомість люди старшого віку віднеслися до нової концепції скептично. 

Також письменник розповів, що наразі питання створення кав'ярні-книгарні перебуває на паузі. Оскільки законодавство України не дозволяє організовувати продаж чого-небудь на території музею. Вихід один - частину приміщення взяти в оренду. Та за таких умов, каже Юрій Даценко, популяризація музею буде сумнівною. 

Перший заступник голови облради Володимир Гончарук каже: зараз будівля літературного музею не відповідає сучасним реаліям. Мовляв, за останні 30 років будинок зовсім не змінився. Саме тому влада підняла питання щодо його роботи. Володимир Гончарук говорить про створення в стінах будівлі сучасного арт хабу. 

“Хіба у місті мало кафе?”

Журналістка vsim.ua навідалася в літературний музей, аби дізнатися, що там є і як все виглядає зсередини. У закладі представлені три зали. Там можна побачити старі рукописи, книги, монографії і навіть речі українських письменників. Наприклад, друкарську машинку, що належала письменнику Миколі Мачківському. Є у музеї й унікальні речі. Це требник (церковна книга, - прим. автора) 1761 року. Також представлені берестяні грамоти та старе писало.

Вхід до музею є платним. Ціна за учнівський квиток - 10 гривень, а дорослий - 20. Директор музею Василь Горбатюк розповідає: щороку в закладі проводять понад 100 екскурсій. Каже: під час війни навідуються і переселенці. 

А от стан будівлі всередині залишає бажати кращого. Цвіль на відкосах старих вікон, підлога, яка “набрякає” й тріщини на стінах. Все це демонструє директор закладу. Говорить, капітального ремонту музей не бачив вже 30 років. Увесь цей час влада виділяла гроші лише на поточний ремонт. 

Ідея зі зміною концепції музею обурює директора. За його словами, влада та Юрій Даценко не розуміють справжнього призначення закладу. Він каже: “Хіба у місті мало кафе? Музей має хорошу репутацію й має продовжувати роботу”. 

Щодо капітального ремонту, то перший заступник голови облради Володимир Гончарук відповідає - за час його перебування на посаді (із 2020 року), звернень щодо виділення коштів на капітальний ремонт літературного музею не надходило. 

Другий поверх музею - затишна мансарда

Наразі в літературному музеї на Грушевського працює 8 осіб. Станом на 1 липня фонд закладу складається із понад 10 тисяч експонатів. Директор Василь Горбатюк розповідає, що основний напрямок роботи музею - наукова діяльність. Працівники досліджують предмети та письмові матеріали. Працюють над публікаціями в наукових та літературних часописах. А також займаються видавництвом книг. 

У закладі розповідають про проведення щотижневих заходів. Серед них - зустрічі з письменниками, презентації книг й робота літературної студії. Відвідує заклад і молодь. Під час візиту журналістки vsim.ua до музею прийшла молода дівчина. Вона піднялася на другий поверх, де мансарда. Там сіла за пензель й фарби. Стала малювати. Працівники розповіли, що вона є однією із відвідувачів гуртка для молоді.

До слова, на поверсі у горішньому просторі розміщені столи та стільці. Також там представлені друкарські машинки різних часів. Є м’які дивани. А з вікон розкидається краєвид на зелень, що буяє за вікном. 

Чи зазнає концепція музею змін, можна дізнатися лише з часом. Допоки пропонуємо вам залишити в коментарях своє бачення щодо майбутнього старої будівлі на Грушевського. 

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (4)
  • Василь Горбатюк

    Автора матеріалу прошу виправити помилку, яка повторюється двічі:  понад сто не відвідувачів на рік, а екскурсій. Відвідувачів - понад 12 тисяч.
  • Олександр

    Ви допоможіть ,закінчити війну ,а потом робіть що хоче.......Людям потрібний мир,спокій,і аж тоді кава,та книги ...

    Ігор Дрибушко reply Олександр

    Олександр я був дома там немає війни усім похрен, що помирають пацани. Уних мир війна це не їх проблема. Камінь від поїздки додому страшенний. Якщо не буде воювати уся країна буде важко виграти війну у такого клятого ворога.

    PutnickFree reply Ігор Дрибушко

    це дійсно так, мені просто дико ходити Проскурівською, я не можу, обходжу іншими вулицями...

    так люди не розуміють, що кожен повинен допомагати як може, не всі мають відповідну військову спеціальність і не у кожного здоров'я дозволяє зі зброєю захищати Україну від загарбників, але замість того щоб сидіти у кафе і водити дітей на атракціони треба допомагати купляти дрони, автомобілі, турнікети і медикаменти, одяг, харчі та інше, а не думати що це мене не стосується

keyboard_arrow_up