“Є викладачі, які перейшли на бік ворога”: як живе херсонський університет у Хмельницькому

• Херсонський національний технічний університет переїхав у Хмельницький в травні. 
• Деякі викладачі залишилися на захопленій росіянами території й перейшли на бік ворога.
• Де та як розташувався навчальний заклад у Хмельницькому і що розповідають херсонці?
• Читайте матеріал і дивіться відеорепортаж. 

В українських закладах освіти розпочався новий навчальний рік. Навіть у тих, чиї території наразі окуповані росіянами. Серед них - Херсонський національний технічний університет. Він продовжує свою роботу. Студенти навчаться онлайн. А от викладачі виконують свої обов’язки у звичному форматі. Щоправда, для цього їм довелося евакуюватися. Тепер університет розташовується в Хмельницькому. 

Журналістка vsim.ua навідалася до навчального закладу, поспілкувалася з працівниками та студентами. А також дізналася, як херсонському навчальному закладу живеться в Хмельницькому. 

Ректор ХНТУ залишився на окупованій території

Історія Херсонського національного технічного університету тягнеться із 1959 року. За роки існування було підготовлено понад 40 тисяч фахівців. Станом на вересень цього року, в університеті здобувають освіту близько двох тисяч студентів.

 У навчальному закладі є такі факультети: 

• Інформаційних технологій та дизайну

• Інтегрованих технологій

• Міжнародних економічних відносин, управління і бізнесу

• Інженерії та транспорту.

У лютому, під час повномасштабного наступу росіян, університет перейшов на вимушені канікули. У березні навчання було відновлене у форматі “онлайн”. А вже у травні близько 40 осіб викладацького складу перебралися з рідного регіону. Деякі з викладачів залишилися на окупованій території або перейшли на бік ворога. Не став евакуйовуватися у Хмельницький і ректор ХНТУ - Юрій Бардачов. Тоді він повідомив про призупинення своїх повноважень. 

Яке воно, життя в окупації

Наразі виконуючою обов’язки ректора є Олена Чепелюк, яка раніше обіймала посаду завідувача однієї з кафедр. Разом зі своєю сім’єю жінка залишила рідний Херсон ще у квітні. Розповідає - пробула під окупацією росіян 41 день. Каже: “Було дуже страшно”. 

- Перші години окупації ми відчули дуже боляче. Ми з моєю сім’єю стали збиратися і хотіли виїхати. Але тоді були обстріли. Тож ми були змушені ховатися у підвалі протягом доби. Це було дійсно страшно. Тому, що були обстріли і авіацією, і автоматами. Ми чули весь спектр вибухів, які ви лише можете собі уявити. Наприкінці першої доби, проведеної у підвалі, ми виїхали в центр міста. Друзі нам надали квартиру. У ній ми жили 41 день. Протягом цього часу ми спостерігали за всіма подіями, які відбуваються у Херсоні. 

- Моя сім’я відвідувала мітинги, на яких ми відстоювали своє звання українців. Тоді виходили тисячі херсонців. Але в якийсь момент росіяни почали обстрілювати учасників. Тоді людей ставало все менше й менше. Херсонців глушили шумовими гранатами й іншими небезпечними речовинами. Я потрапила якогось разу в хмару сльозогінного газу. Все це - такий досвід, що не забувається, - розповідає Олена Чепелюк. 

В.о.ректора ХНТУ каже - коли виїжджали, було страшно. Минали 9 блокпостів. На кожному з них могло статися все що завгодно. Оскільки росіяни вибірково перевіряли пасажирів. Ретельно оглядали чоловіків, а деяких навіть забирали у невідомому напрямку. Найгірше обходилися з тими, хто мав українську позицію та був активним у соцмережах. 

- Майже всі активісти Херсона мають такий досвід, що називається “бути на підвалі”. Тобто, коли людину забирають і її родина не знає тижнями, де її родич і що з ним відбувається. Деяких потім знаходять мертвими. Інших відпускають, а когось забирають повторно. Я знаю, що за доноси на українських активістів, росіяни сплачують гроші. Тому деякі здають навіть своїх сусідів, - додає Олена Чепелюк. 

Приміщення університету в Херсоні зайняли окупанти

ХНТУ був розміщений у Херсоні в трьох корпусах. Також при університеті було два гуртожитки. Перший проректор Марія Артеменко говорить - наразі приміщення зайняті окупаційною владою. Тож доступ до навчального закладу втрачений. 

Крім того, працівникам університету відомо, що наразі росіяни розкрадають майно, що належить ХНТУ. Тож викладачі впевнені, що повернуться до пустих стін закладу.

- 24 лютого до Херсона зайшли військові. Тоді ми на два тижні відправили студентів, і викладачів на канікули. Коли минуло два тижні, ми приступили до навчання, не дивлячись на те, що коїлося в місті. Була складна емоційна атмосфера. І студенти, і викладачі - ми усі працювали. Зі студентами - у дистанційному форматі. На жаль, у нас є такі викладачі, які пішли від нас й стали на бік ворога. Але більшість професорсько-викладацького складу продовжують освітній процес за українським законодавством і за українськими освітніми програмами, - додає Марія Артеменко. 

Херсонський університет розташувався у бібліотеці ХНУ на Кам’янецькій

Місце для розміщення та відновлення роботи закладу надав Хмельницький національний університет. У розпорядженні херсонців тепер два поверхи приміщення бібліотеки ХНУ, що на Кам’янецькій. Загалом університетом наразі зайнято 8 аудиторій. У них працюють не лише викладачі, а й деякі студенти. Як, наприклад, Софія. 

Дівчина навчається на 4 курсі. Освітній процес вона поєднує із роботою у навчальному закладі. Розповідає, що мешкає в гуртожитку ХНУ. 

- Я голова PR-сектору студентського парламенту ХНТУ. Також працюю в адміністрації нашого університету, в організаційному відділі, і навчаюся на 4 курсі, на кафедрі дизайну. Зараз живу у гуртожитку Хмельницького національного університету. Умови подобаються. Кімнати великі та охайні. Я мешкаю із двома сусідками, які теж переїхали з Херсона, - розповідає Софія. 

На момент візиту журналістки, Софія разом зі своїми колегами працювала на 5 поверсі бібліотеки ХНУ. В аудиторії розмістилося п’ятеро людей. Усі з уважними поглядами працюють за комп’ютерами. Один із них - Іван. Він є студентом ХНТУ і президентом студентського парламенту. Хлопець розповідає, що наразі займається першокурсниками. Надає їм усю необхідну інформацію стосовно навчання. 

- Зараз ми тримаємо контакт із першокурсниками. Готуємо їх до студентського життя. На жаль, допоки в дистанційному форматі. Та сподіваємося, що зовсім скоро Херсон буде звільнено і всі навчатимемося в очній формі.

- У Херсоні в мене залишилися рідні, друзі, знайомі. Підтримую з усіма ними зв’язок. Вони розповідають не дуже добрі речі. Зараз у місті не спокійно. Постійно вибухи, зникає світло. Інтернет там є, тож за допомогою нього ми і комунікуємо, - розповідає Іван. 

- Хмельницький відрізняється від Херсону заторами. У вас їх значно більше. Проте мені тут подобається. Прибрано й немає такого, що сміття валяється вулицями. Служби працюють - це відразу видно. 

Викладачі та працівники відділів університету зайняли нові робочі місця на 2 і 5 поверхах бібліотеки ХНУ. При вході до кожного кабінету розміщена табличка - “Херсонський національний технічний університет”. Бухгалтерія, відділ кадрів, інформаційних технологій чи навчально-наукової роботи і міжнародної діяльності. Працівники усіх напрямків пристосувалися до чужих для них столів, поличок, коридорів і людей. Однак згуртуватися й евакуюватися - було єдиним виходом для колективу ХНТУ. Сьогодні деякі з них кажуть: “Ми жартуємо, що переїзд у Хмельницький - це наше відрядження”. 

Тепер вони дякують працівникам ХНУ за надані приміщення, обладнання, прихисток та підтримку. А також за гуманітарну допомогу для працівників і студентів ХНТУ, які прибули з Херсона із мінімальною кількістю речей. 

Більше про роботу Херсонського національного технічного університету в стінах ХНУ - дивіться у відео. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.