Навчання з «хмари»: як працюють університети, релоковані в Хмельницький

Вікторія Отаманчук

Світлини з вишів

Дізнавайтеся, що таке навчання з «хмари» та з якими клопотами зустрічаються релоковані в Хмельницький університети.

Понад 140 навчальних закладів, за даними Міністерства освіти України, після 24 лютого переїхали до більш безпечних регіонів. Частина знайшла прихисток на Хмельниччині.

З Херсону - в Хмельницький

У березні 2022-го до Хмельницького переїхав Херсонський національний технологічний університет. Колег з півдня прийняли у корпусах Хмельницького національного університету.

Відео дня

«Кожен виїжджав з окупованого регіону, як міг, — своїм транспортом, домовлявся зі знайомими чи за допомогою волонтерів. На жаль, централізовану евакуацію тоді не встигли організувати, — пригадує проректор ХНТУ Марія Артеменко. — Зараз на базі ХНУ працюють близько 60 наших співробітників. Ми розташувалися на двох поверхах бібліотеки, де знаходяться основні підрозділи — ректорат, деканати та приймальна комісія. Із частиною студентів займаємося дистанційно».

Двічі з початку

Навесні минулого року на Хмельниччину з Луганська переїхав Східноукраїнський національний університет ім. Даля. Це - один з найбільших вишів країни, що розташовувався у 50 корпусах. У ньому навчалися близько 35 000 студентів.

Для СНУ - це вже повторний вимушений переїзд. Луганський виш був одним з перших, які релокувалися в 2014-му. Одразу після того, як до міста зайшли так звані «освободителі», російські військові з автоматами з'явилися в університеті.

«Викладачам та студентам дали лише 15 хвилин, щоб залишити будівлю, - згадує ректор Ольга Поркуян. - Після цього наша команда вже не повернулася назад. Університет був змушений переїхати до філії у Сєвєродонецьку».

Навчальний процес організували заново, обжилися на новому місці, як через 8 років усе повторилося… Місцем релокації визначили Кам'янець-Подільський. Буквально за тиждень після переїзду Східноукраїнський університет продовжив працювати на базі Подільського держуніверситету. Розпочати все на новому місці було легше, адже виш уже мав досвід дистанційної роботи, записані й збережені лекції. Частину адміністративних процесів перевели в онлайн.

«Наш університет розробив і впроваджує власну концепцію «цифрового університету», що полягає в загальній цифровізації усіх аспектів діяльності, — зазначає директор центру IT-рішень СНУ Олег Захожай. — Зараз система управління ним суттєво оцифрована. Це розподіл навчальної роботи, складання розкладів, робочі місця відділу кадрів, бібліотечна система тощо».

Значна допомога й від системи електронного документообігу.

Навчання з «хмари»

З початком повномасштабного вторгнення власний серверний парк СНУ, розташований на Луганщині, був повністю втрачений. Окрім того, обслуговуючий персонал, системні адміністратори залишилися на окупованій території. Отримати доступ до архівів університету було непросто, багато довелося робити заново.

Щоб максимально убезпечити збережені та відновлені дані, у СНУ вирішили «розкласти яйця у різні кошики». Важливі дані знаходяться на українських серверах, їхні копії — у Німеччині та у хмарних сховищах Amazon Web Services (AWS).

Весною 2022-го спеціалісти ІТ-компанії «EPAM Україна» разом з «AWS» запропонували перенести критичні дані у «хмару» і продовжують підтримувати університет. Резервне зберігання даних в датацентрі Німеччини вдалося організувати завдяки допомозі випускника університету Дмитра Йолкіна і компанії «Wiseinfoteс», які безкоштовно надали серверні потужності.

«Понад рік ми працюємо над перенесенням наявних даних, - констатує Олег Захожай. - Зараз розгортаємо наново архів та переносимо до хмарних сховищ наукові статті, електронні версії навчально-методичних матеріалів, цифрову бібліотеку, конспекти лекцій, розробки викладачів, кваліфікаційні роботи випускників та інше. Ми маємо зберегти всі ті безцінні знання і наробки, які за роки роботи набув наш університет».

Додамо, що загалом волонтерську допомогу щодо перенесення важливих даних до хмарних сховищ отримали 25 вишів країни, серед яких університети Харкова, Сум, Одеси, Чернігова, Бердянська, Дніпра та інших регіонів. У них навчається близько 180 тисяч студентів, що становить майже 20% від загальної кількості студентів країни. Можливість працювати дистанційно дозволяє українським вишам продовжувати навчальний процес навіть за умов війни.

Читайте також: