Старший лейтенант із 72-ої окремої механізованої бригади потрапив під обстріл вночі 29 вересня. Він отримав осколкові поранення від снаряду, випущеного із танку. Від ворога такого не очікував ніхто.
- Нам дали команду не відкривати вогонь, так як оголосили про так зване перемир’я. Та інші плани були у противника, - розповідає побратим хмельничанина майор Євген Фоменко. – Іван Васильович був прекрасним командиром. Інженерно-саперний підрозділ, яким він керував, прекрасно виконував поставленні завдання, чим врятував чимало життів.
Виконуючи одне із завдань у Гранітному, підрозділ під командуванням хмельницького військового встановив український прапор на території, яку контролює ворог. Його сапери замінували. Як зазначив Євген Фоменко, противник й досі не може до нього навіть підійти.Рідні Івана Віхтюка важко переживають свою втрату.
Іван Віхтюк був мобілізований під час третьої хвилі мобілізації у серпні 2014 року. Уже в вересні він мав повертатися додому. Без батька залишилися 4-річна донечка та 10-річний син.
Поховають військового на Алеї Слави у Раковому.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.
, тоді тіко виднося що війна йде, війна відчувається
хай збогом і вмирі з душею спочиває, вічна память герою. що захищав несвої землі-паї
душу роздирає від горя і ненависті!!!