Їх називають божевільними та хуліганами. Вони підкорюють дахи найвищих хмельницьких багатоповерхівок, безпечно забираються на телевежі та споглядають місто з краєчків мостів. Їх стиль життя – руфінг. Хлопці кажуть - страхів не мають. Бояться лиш, щоб не впіймали.
Знайомтеся - Андрій Мазур та Влад Сабаш. Хлопці називають себе відеоблогерами. Від їхніх роликів у пересічної людини по тілу біжать мурашки і перехоплює подих. Студенти познайомились не так давно, але вже встигли стати командою. Ідея займатись руфінгом виникла кілька років тому.
Хлопці вилазили на височезний кран, «приймали ванну» на даху 14-поверхівки, катались на тролейбусі, щоправда, з вулиці. Їхні витівки помітні та викликають в одних захоплення, в інших - шквал обурення.
17-річний Влад Сабаш та 20-річний Андрій Мазур таке захоплення вигадали спонтанно. Переглядали відеоролики, подорожували містами, а згодом вирішили здивувати самі себе.
- Нам завжди хотілось подивитись на місто згори. Тоді планували залізти на кран, але він був під охороною. Та ми таки вибрались, - каже Влад.
Потім було ще багато висоток, кранів, телевежа, а також різних куточків України – Львів, Карпати, Харків, Прип’ять. Юнаки зупинятись і не збираються. На запитання, яку висоту планують підкоряти надалі, відповідають по-різному.
- Хотів побувати у Запоріжжі, - зізнається. - Там один з найвищих кранів - близько 200 метрів.

- Хочеться підкорити телевежу у Львові, там теж близько 200 метрів. У Хмельницькому були вже на всіх багатоповерхівках. Навіть не цікаво, не залишилось що знімати, - каже Андрій.
Усе, що відбувається Влад та Андрій знімають на відео з допомогою селфі-палки, а ролики виставляють на власний канал. Підписників безліч, всі «вибрики» екстремалів коментують та обговорюють. Кажуть, що переважно люди реагують нейтрально. Принаймні, у спину негативу не чули. А от в інтернеті пишуть багато. Та хлопці на це не зважають.
Небезпека і висота – те, що змушує руфістів шукати пригод. Зізнаються, не бояться нічого.

- Страхів немає. Висоту любимо. Найбільше хвилювання лиш за те, щоб не попастись. А то потім неприємно моралі слухати, - зізнається Влад.
На щастя, жодного разу хлопці не травмувались. Під зливою карабкались на стіну між будинками, катались на тролейбусі та здіймались на телевежу.
Окрім нестримного руфінгу, проводять активно час і займаються спортом. Влад навчається на кухара-офіціанта, а також займається «street workout». Незабаром представлятиме Хмельницький на всеукраїнському чемпіонаті.
Андрій отримує професію інженера-механіка та більше 10 років займається боротьбою. Хлопці спілкуються з іншими руферами та хочуть вдосконалювати своє хобі. В майбутньому планують ще більше дивувати. Як саме – не зізнаються.