Конфлікти з батьками чи надмірна опіка? Чому неповнолітні хмельничани тікають з дому

Днями до Хмельницького міського відділу поліції від викладача одного з місцевих коледжів надійшла заява про зникнення двох 15-річних дівчат. В однієї мама проживає у Старій Синяві, в іншої - на заробітках за кордоном. Дівчата не мали жодного контролю з боку родичів та проживали в гуртожитку. Через конфлікт з однолітками, підлітки пішли з гуртожитку і не повернулися. Поліція відразу ж почала пошуки. На наступний день з’ясувалося, що дівчата в Києві, гуляють містом та збираються залишитися там працювати.

І таких випадків у Хмельницькому останнім часом значно побільшало. Мабуть, всі пам’ятають як кілька днів, спільними силами поліції та мешканців міста, шукали двох 16-річних, тепер уже колишніх, студенток Хмельницького кооперативного торгівельно-економічного інституту.  

В чому причина таких втеч та як уникнути подібних випадків у майбутньому, вирішили з’ясувати журналісти vsim.ua та звернулися за відповідями до поліції.

“Поліція реагує на кожен виклик миттєво”

За законом України, щоб подати заяву про зникнення неповнолітньої особи, не потрібно чекати 3 доби. На кожен виклик про зникнення дитини до 18 років поліція реагує миттєво. Пошуки починаються негайно, зазначають хмельницькі поліцейські. Проте більшість втікачів з’являється вже через кілька годин пошуків.

За 2018 рік поліція отримала 79 звернень про зникнення малолітніх та неповнолітніх хмельничан. Лише до Хмельницького міського відділу поліції надійшло 35 простих заяв. Простими вважаються випадки, коли дитину знаходять від 5 хвилин до 2-х годин пошуків. Такі ситуації найчастіше трапляються з малечею до 10 років.

Людмила Берестовська, старший інспектор сектору моніторингу Хмельницького відділу поліції ГУ НП, капітан поліції

- Буває, коли дитина домовилася, що після школи додому заберуть батьки, і чекає десь на задньому дворі школи. Тато прийшов на призначену годину, біля парадного входу своє чадо не знайшов - подзвонив в поліцію. Потім обійшов школу і пропажа знайшлася. Або дитина йшла додому, десь загралася на майданчику, забула після уроків увімкнути телефон, а батьки вже повідомили поліцію. Чи був випадок, коли дитина думала, що батьки прийдуть додому о 21-й годині, і пішла десь гуляти, а вони повернулися о 18-й. Ще часто трапляється, що мами собі каву пили, а діти гралися поруч, заговорилися, не помітили, а діти собі пішли в сусідній двір до подружки по садочку. Трапляється різне, але поліція реагує на кожен виклик миттєво, бо мова йде про дітей.

“Дуже часто батьки не знають, як проводить час їхня дитина”

З підлітками ситуація складніша. За 2018 рік самовільно втекли з дому 14 дітей. І лише один із них - хлопець. В 97% випадків утікачками виявляються дівчата віком від 12 до 16 років. Основна причина, зазначають правоохоронці, це непорозуміння з батьками. І тут йдеться не лише про неблагополучні сім’ї, де батьки прикладаються до чарки чи дозволяють собі вияви агресії в бік дитини. Поширені випадки, коли діти йдуть з дому саме через надмірну опіку з боку батьків.

- Головним чинником дитячих втеч є непорозуміння з батьками. Це або неблагополучні сім’ї або гіперопіка. Дуже обмежують свободу, не дозволяють спілкуватися з кимось із друзів, чи, як часто буває в підлітковому віці, не можуть знайти порозуміння з батьками через перше кохання. У нас переважно тікають дівчата, і тікають по двоє. Одна може бути із благополучної сім’ї, де все добре, але піддатися під вплив іншої, - каже Людмила Берестовська.

Таких підлітків найчастіше знаходять на наступний день пошуків у друзів, знайомих, по нічних клубах та інших розважальних закладах. Сумно те, що батьки не цікавляться життям своїх дітей, пояснюють в поліції.

- Коли ми починаємо розпитувати про друзів, знайомих, якісь контакти однокласників, одногрупників, батьки не мають, що нам повідомити. Дуже часто вони не знають, як їх дитина проводить своє дозвілля та чим захоплюється, - розповідає Людмила Берестовська.

“Перша зустріч з батьками може стати найбільшою травмою”

Після того як “втікачів” знаходять, їх доставляють до відділку поліції. Там діти проходять бесіду з працівниками поліції та з психологом. Переважно до розмови залучають спеціалістів із навчального закладу, якщо таких не має, користуються послугами штатного психолога. Найскладніше для дітей - не розповісти про причини втечі та відкритися чужим людям, а пережити першу зустріч з власними батьками.

- Перша зустріч з батьками - це той момент, який може стати найбільшою травмою для дитини. Тому ми проводимо бесіду і з батьками. Дуже важливе їхнє налаштування. Буває, що очікуючи на дитину, батьки на нервах уже мільйон раз наголосять на тому, як її каратимуть. Я розумію, що вони переживали в той час поки ми шукали дітей. Але в жодному разі не потрібно йти на зустріч з дитиною з агресією. Ми радимо батькам не спускати цю ситуацію, тобто не ніяк не реагувати, але й не сварити відразу. Потрібно спокійно пояснити дитині, що вони пережили під час пошуків, показати, що дитина потрібна і небайдужа. Тоді в майбутньому повторних втеч можна буде уникнути.

На сьогоднішній день в поліції зафіксували лише один випадок повторного звернення батьків про зникнення дитини. Це дівчинка-підліток, яка систематично тікає і перебуває на обліку.

“Коли зникла дитина, не потрібно чекати три дні”

Дитина, яка втікає з дому, вважається правопорушником, інформація про неї відразу направляється на відділ освіти і на навчальний заклад. Якщо неповнолітня особа неодноразово зникає з дому, то на неї автоматично заводиться обліково-профілактична справа, яка зберігається протягом року. А батьків притягують до адміністративної відповідальності за недогляд, і, за рішенням суду, призначають або профілактичні бесіди, або штраф у розмірі 1700 гривень.

- Коли зникла дитина, не потрібно чекати три дні, а відразу писати заяву до поліції. Перші години - найважливіші. Чим швидше почати шукати, тим більша вірогідність знайти, - наголошує Людмила Берестовська.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.