Куди діваються фекалії хмельничан

• Стоки з усього міста потрапляють у Південний Буг.
• Перед цим вони проходять обробку на очисних спорудах.
• Їх у Хмельницькому дві. Хто там працює, що роблять із стоками перед тим, як злити їх у річку та куди дівають відходи? 
• Все це та ще багато цікавого про каналізаційну систему міста, читайте на нашому сайті.

Ранок кожного хмельничанина починається по-різному: хтось п’є запашну каву перед роботою, хтось ласує вівсянкою чи яєчнею, а хтось прокидається за 10 хвилин до виходу з дому і встигає заскочити лише до вбиральні. 

Туалет - це те місце, без якого не можливий звичайний процес життєдіяльності кожної людини. А чи задумувалися ви, куди діваються фекалії після того, як ви натискаєте злив бачка? Питання важливе, адже, виявляється, всі каналізаційні стоки міста потрапляють у Південний Буг. Перед цим вони проходить складний процес обробки. Очистити воду правильно - дуже важливо. Адже річка пролягає через десятки населених пунктів Хмельниччини, обслуговує фермерські господарства, а потім воду з неї п’ють ще й вінничани. 

Як відбувається процес очистки води, розглянемо по-порядку.

І так, ви натискаєте злив бачка… 

Далі вода потрапляє у домову трубу, з неї прямує до дворової, а потім до міської каналізації. До слова, протяжність підземних труб складає 372 кілометри. Вся вода збирається на каналізаційних підстанціях (КНС), яких у місті 22, і через колектори прямує на очисні споруди. Їх у Хмельницькому дві. 

• Перша знаходиться в Раковому. Туди качається вода з маленьких КНСок цього мікрорайону. Основна маса каналізаційних стоків перекачується на центральну каналізаційну станцію Хмельницького, яка обслуговує практично все місто і через великий колектор прямує на очисні споруди розташовані у Давидківцях. Там побудовані великі конструкції, які приймають потужність 75 тисяч метрів кубічних в день. Хоча по факту за добу перекачується не більше 45, - розповідає інженер-еколог міського комунального підприємства "Хмельницькводоканал" Надія Пуляк. 

Як очищають воду

На очисних спорудах починається саме цікаве. Журналісти vsim.ua завітали в Давидківці на найбільшу очисну станцію, щоб показати хмельничанам процес переробки каналізаційних стоків із середини. 

Станція розташована за містом, адже аромати тут не фіалкові. Займає площу 37 гектарів. Працюють тут переважно мешканці Давидковець. Є й хмельничани. Їх привозять на роботу зранку на автобусі, а в ввечері забирають. На території очисної станції є лабораторія, де досліджують воду. До очисної споруди із Хмельницького прямують дві великі труби, діаметром 1000 мм.. Через них всі стоки потрапляють до приймальної камери, а з неї йдуть на очистку. 

“Решітки відсіюють бумагу та засоби гігієни”

Процес починається з відсівки твердих матеріалів. Технологи пояснюють, що хмельничани змивають в унітаз все, що під руку потрапить. Особливо багато в труби потрапляє бумаги та засобів жіночої гігієни. Щоб відсортувати такі матеріали на станції є дві решітки. Перша робить все автоматично. В один резервуар відправляє рідкий вміст в інший - тверді відходи. 

Біля другої - потрібно стояти і відсортовувати все вручну. 

• Автоматичну решітку ми вмикаємо рідко, зазвичай користуємося ручною. Її цілком вистачає. Біля решітки стоять два контейнери і працює людина. Вилами відбирає всі тверді матеріали, які не пропускає решітка. Все, що затримується, збирають в контейнери. Потім їх вивозять, - розповідає інженер-технолог каналізаційних очисних споруд Ірина Сівачук.

Через пісковловлювачі в первинні відстійники

Після решітки вода проходить через пісковловлювачі. На дно осаджуються крупні частинки, діаметром до 25 міліметрів. Вони потім ідуть на мулові майданчики, а вода потрапляє у первинні відстійники. 

На очисній станції їх 4. Наразі працюють 3, один перебуває на ремонті. Глибина кожного відстійника сягає 6 метрів. В первинних відстійниках вода проходить процедуру механічної очистки.

• На цьому етапі очистки стічна вода освітлюється на 50%. У первинних відстійниках вона перебуває протягом 4-х годин. За цей час осад випадає на дно резервуару. Потім він відкачується насосами і видаляється на мулові майданчики. Далі вода надходить на аеротенти, - пояснює технолог. 

В резервуарі первинного відстою поверх рідини можна побачити темні плями. Це спливає жир. Його також видаляють за допомогою спеціального оснащення, яке зветься жирозбірником. Все, що збирається за його допомогою, відправляється на муловий майданчик. 

Жирні плями і фосфати

Ці жирні плями з’являються внаслідок великого використання фосфатів. Технологи пояснюють, що хмельничани - лідери серед користувачів шкідливих засобів для чистки унітазів, миття посуду та прання. 

• В каналізацію потрапляє не лише, те що змиває унітаз. Це стоки води після того, як ми приймаємо душ, миємо посуд, перемо. Хмельничани найбільше використовують дешеві засоби на основі фосфатів. Я спілкуюся з технологами з різних регіонів і виявляється, ми б’ємо всі рекорди. Є ж зараз купа миючих засобів без фосфатів, але вони дорожчі. Через це люди користуються неякісним рідким порошком, засобами для миття посуду. Це все шкодить нашому здоров’ю, шкодить довкіллю, а воду після нас п’є ще й Вінниця. Ми під час очистки максимально мінімізуємо кількість фосфатів у воді, але забрати їх 100% не можемо. Тому ми хочемо донести до людей, щоб вони трохи задумалися, адже це їх здоров’я, - наголошує Ірина Сівачук.  

Після очистки в Буг

Після первинних відстійників вода проходить процедуру біологічної очистки за допомогою аеротентів. 

• На аеротентах вода змішується з активним мулом і при подачі кисню відбувається сорбція, тобто поглинання всіх шкідливих речовин. Активний мул відбирає на себе всі забруднення і своїми ферментами розщеплює їх. Саме так відбувається процес очищення стічної води. До речі, активний мул дуже чутливий живий організм і фосфати впливають на нього негативно. Тому, ще раз наголошую на шкідливості використання засобів на основі фосфатів, - говорить технолог.

На очисній станції працює три секції аеротентів. Ширина кожної становить 6 метрів. Після аеротентів стічна вода потрапляє до вторинних відстійників. А звідти вже у Південний Буг. 

На вторинних відстійниках вода проходить кінцевий етап обробки перед тим, як по трубах вона піде до річки Південний Буг. Контраст між забарвленням води в первинних відстійниках і вторинних видно одразу. У вторинних вона набагато світліша, практично прозора.  В первинних же тече бура рідині зі специфічним ароматом.

• З вторинних відстійників вода потрапляє в річку, а мул, який осідає на дно іде в частково в мулоущільнювачі, їх є два, а частково повертається в артенки для того, щоб очищувати нову стічну воду, яка надходить з первинних. Ще є у нас таке приладдя, як скреби - ними вручну чистять лотки, в яких знаходиться вода від біологічних обростань,  - розповідає Ірина. 

Відходи, тобто мул, який залишається після очистки зберігають на спеціальних мулових майданчиках. Їх на території станції 12. Наразі заповнені 9 із них. Після того, як мул підсихає, його вивозять на полігон твердих відходів. Раніше очисна станція №2 мала договір із “Спецкомунтрансом” і відходи вивозили по замовленню, як добриво на поля. 

Стан води контролює лабораторія

На кожному рівні очистки стан води в резервуарах та артенках контролює лабораторія. Аналізи беруть також у самій річці. Все робиться для того, щоб спостерігати за процесом очищення. Якщо вода після повної обробки не дотягує до норм, в систему додають кисню для більш скурпульозної обробки. 

• В нас є лабораторія на місці. На бакпосів відбирають проби з усіх резервуарів фахівці із лабораторії водоканалу, також приїжджають і беруть аналіз із лабораторного центру. Аналізи роблять первинні, як тільки вода поступає на очистку, перед артенками і після, роблять змішаний аналіз, аналізуємо воду в самій річці в місті зливу і по гирлу нижче, - пояснює технолог.

В лабораторії станції перевіряють воду на азот, нітрати, залізо, мідь, цинк і ще на ряд речовин, які для звичайного хмельничанина не дуже зрозумілі. Однак працівники закладу пояснюють, що всі аналізи дуже важливі, адже від них залежить, яка вода потрапить до водопровідних труб хмельничан. 

• Ми робимо повний аналіз - раз в тиждень. Скорочений - два рази в тиждень, а кожного дня перевіряємо артенки. Ми маємо контролювати технологічний процес, щоб споживачі пили якісну воду, - пояснює інженер-хімік Тетяна Іванова.

Для аналізів в лабораторії є ряд спецзасобів: тут можна побачити колби з яскраво-рожевим вмістом, мікроскопи, печі, витяжні шафи та сушарки. Кожен аналіз займає різну кількість часу, а комплексний робиться не одну добу. 

Очисні споруди є ще у Раковому. Вони працюють за тим самим принципом, що і Давидковецькі Однак об’єми роботи у них менші, і обладнання старіше. Давидківські очисні споруди були побудовані у 1986 році, а споруди у Раковому служать потребам хмельничан ще з 1976. 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.