Маленька хмельничанка впала у колодязь біля школи

Катання на гірці біля школи № 20 ледь не закінчилося для п'ятикласниці справжньою бідою. Дитина впала у водонапірний колодязь, прикритий зверху дерев’яними дверима. Після інциденту гірку засипали піском і сіллю, а провалля закрили бетонним блоком

Дирекція школи № 20 пояснює — глибокий колодязь, що знаходиться прямо біля навчального закладу, накривали люком, але дерев'яні кришки постійно крадуть місцеві мешканці.

Наразі дівчинку вже виписують з лікарні. Батьки дитини не хочуть говорити про випадок, який ледь не став трагічним.

З'їхала у колодязь
У четвер, 19 січня, Наталка (з етичних міркувань ім'я дівчинки змінено — прим. авт.) разом з однокласниками на великій перерві бавилась на шкільному подвір'ї. Для розваг дітлахи облюбували гірку — недобудовану протипожежну водойму з кількаметровим підвищенням, достатнім для катання. Біля «гірки» були водонапірні колодязі, прикриті дерев'яними дверима. Глибина одного колодязя — понад два метри. І Наталка провалилася в люк.
- Там такі люки — до п'яти метрів глибиною. Мотлох різний валяється, двері, якими раніше люки закривали. Їх місцеві туди поскидали. Двері на боку стояли, і от вона по них злетіла, зісковзнула, - розповідає охоронець школи Олександр Ворожбіт. - А якби на ці ребра потрапила?! Вона просто народилася в сорочці.

У школі розповідають — колодязі накривали дерев'яними кришками, але їх або крали місцеві мешканці, або скидали просто в люки хулігани. Як сталося так, що Наталка опинилась у колодязі, — наразі сказати не може ніхто.
- Якраз була велика перерва, бо на малих ми просимо охорону не випускати дітей зі школи, бо прибігають на уроки всі в снігу. На території школи є незакінчена пожежна водойма, - розповідає директор школи Єлизавета Худенко. - Вона досі нам не здана. Там є підвищення, зараз воно в снігу, і от діти там катались. Там ніколи ніхто не травмувався. Але тоді чи ту кришку посунули, чи двірники не пропильнували — невідомо.

Ледь не сталася трагедія

За словами директора, однокласники Наталки, які були разом з нею на гірці, кажуть, що та не впала у колодязь, а зісковзнула по його стінці. Це й врятувало дівчинці життя. Коли Наталка опинилась у проваллі, дітлахи покликали на допомогу дорослих.
- Я був на посту, коли забігає дитина, 5-6 клас, і кричить — Олександр Миколайович, дівчинка впала в люк! Я — на подвір'я! Назустріч вчителька — каже, драбина потрібна. Я за драбиною, разом зі мною ще хлопець з восьмого класу, бо драбина тяжка, і ми вдвох бігом туди, - розповідає охоронець Олександр Ворожбіт. - Там вже толпа стоїть. Перелякались, звісно. Я коли туди біг, в мене так серце билось! Заглядаю, бачу — рухається! Питаю — ти жива? Каже — так. Підбіг вчитель праці. Ставимо драбину, а вона не дістає до дна. Там кран всередині, високий, от ми на нього і поставили. Залізти туди не могли, спитали її, чи вона підніметься. Сказала, що зможе. Дівчинка поволі піднялась, а далі я її вже витягнув. Її нудило, трусило...
До медпункту, розповідають у школі, дівчинку не несли — дійшла сама.
- Дитина йшла сама. При огляді я побачила, що в неї на голові були гематоми, але почувалась дівчинка задовільно. Єдине — вона не пам'ятала, що з нею сталось, сильно злякалась, - розповідає медсестра Людмила Кокошко. - «Швидку» ми не викликали, бо вона б 40 хвилин їхала! І не витрачали час, та й стан дитини того не вимагав. Ми відразу вийшли на батьків. Вони приїхали машиною і забрали її. Звісно, якби батьків не було, поїхала б я, як це завжди робиться. Але так було швидше.

Закриють люки бетоном
Діагноз Наталки — струс головного мозку легкого ступеню. У школі дівчинка не з'явиться як мінімум тиждень — їй показаний домашній режим. У школі обіцяють — допоможуть грошима за рахунок пожертв, зібраних у місячник милосердя.
- Я зв'язувалась з її мамою, та каже, що дівчинка вже на вихідних повеселішала, краще почувалась, - каже директор школи Єлизавета Худенко. - І от її вже мають забирати додому.
Злощасну гірку засипали піском і сіллю, а на майданчику почепили напис «Заборонена зона». Втім, поруч є свіжі дитячі сліди.
- Раніше ми накривали ці люки дерев'яними кришками, але їх хтось поскидав всередину. Там вони й досі лежать. Потім були двері, які лежали там довгий час. А тепер кришки ми виливатимемо з бетона. Хотіли відразу ж купити, але таких плит немає. Нам роблять їх на замовлення, - каже директор школи Єлизавета Худенко. - Також ми вже провели службове розслідування. І догани будуть всім.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.