На Шепетівщині відновлюють лелечі гнізда

• Мешканка Шепетівщини  ініціювала виготовлення й встановлення на електроопору спеціальної основи для зведення гнізда.

Лелеки вважаються найконсервативнішими птахами, бо повертаються додому точно в третій декаді березня. Дедлайн, кажуть у народі, – 19 березня. За повір’ями, на своїх крилах бузьки приносять ...сніг. І таки правда, бо он як на кінець березня засніжило, задощило, холодно стало.

Із кожним роком лелек менше

В Україну щороку за даними орнітологів повертається десь 25 тисяч лелек. Чи­сель­ність сві­то­вої по­пу­ля­ції бі­ло­го ле­ле­ки оцінюють фахівці у 230 ти­сяч пар. Із них по­над 30 ти­сяч пар — в Ук­ра­їні. На жаль, з кожним роком лелек усе менше. 

У залежності від місцевості біло-сірих довгоногих й довгодзьобих птахів кличуть журавлі, бузьки, чорногузи, бусли, гайстри, веселики. Селяться лелеки тільки біля добрих людей. Вважається, що лелече гніздо на подвір’ї приносить щастя, удачу та добробут, оберігає село від негоди й лиха.

Вигадка мешканки Шепетівщини

Своє житло птахи будують надійно, укріплюючи хмизом, травою, гілками дерев у декілька рядів. У середньому гніздо білого лелеки важить до 250 кг, а його діаметр – 1,5 метри. Його бусли  передають у спадок: від батьків - дітям. Кожне нове покоління бузьків, звичайно ж, ремонтує своє гніздо, проте немає необхідності будувати нове. Найстаріше лелече гніздо дослідники знайшли в Європі, вік якого – 400 років.

На Хмельниччині є цілі лелечі села. Серед них – Леньківці, що на Шепетівщині. Тут уздовж однієї з вулиць, пише «День за днем»  – цілий «лелечий гуртожиток».

Частенько бузьки свої «оселі» мостять на електроопорах. Для зручності птахів жи­тель­ка Кру­пець, Софія Рижук, ініціювала виготовлення й встановлення на електроопору, що на вулиці Олек­сан­дра Гу­ме­ню­ка, основи для зведення лелечого гнізда. Веселики повернулися з теплих країв і дарунок Софії Іванівни вподобали.

«Ду­же зво­руш­ли­во і сим­во­ліч­но, - на­пи­сав у соцмережах Ва­ле­рій Миха­люк. - Від­бу­до­ву­ють­ся гніз­да, від­бу­ду­єть­ся і обов’яз­ко­во пе­ре­мо­же Ук­ра­їна».

А ви вже цієї весни бачили лелек? Кажуть, якщо побачити пару, то цілий рік проживеш у щасті й любові.

Цікаві факти про лелек

• Зустрічаються види лелек, які гніздяться високо в горах. Їхні житла знаходять на висоті 1200-2500 метрів над рівнем моря.Лелеки можуть ласувати різними видами змій.
• Незважаючи на великі розміри, білі лелеки – достатньо беззахисні птахи. На них можуть напади навіть інші хижі птахи, наприклад, орли. 
• Ці дивовижні птахи завжди сплять виключно стоячи на одній лапі. Цікаво, що уві сні лелека може почергово змінювати лапи. І як дослідили вчені, при цьому птах навіть не прокидається.
• Чорний лелека занесений до Червоної книги України та охороняється іншими міжнародними природоохоронними переліками.
• Лелеки не розуміють загрози від вогню та зовсім не бояться жару. Існує чимало прикладів, коли лелеки забирали гілки з тліючого вогнища, аби збудувати гніздо. Вони приносять таку гілку в житло й нажаль в результаті цього гніздо повністю згорає.
• На африканському континенті мешкає лелека марабу. Цей птах – хижак. Він виловлює дрібних гризунів, краде пташенят в менших птахів. В Африці марабу зустрічається так часто, що місцеві жителі не звертають на них уваги. Для африканців марабу – те саме, що для нас голуб чи горобець.
• Лелеку легко впізнати по яскраво-червоному дзьобу. Проте у пташенят він завжди чорний.
• Лелеки - довгожителі. Зазвичай тривалість життя білого лелеки – 10-15 років, але зафіксовані випадки, коли вік лелеки досягав 33-35 років. А от чорні лелеки живуть по 48 років.
• Лелеки – мовчазні птахи, вони практично не здатні видавати звуки. Лелеча мова – це посвистування, клацання дзьобом, шипіння.
• Розмах крил білого лелеки може досягати двох метрів.
• Вчитися польоту пташенята лелеки починають в двомісячному віці, а розмір розмаху крил дорослого лелеки досягає – 155 - 200 см.
• Слабких і хворих пташенят лелеки безжально викидають з гнізда.
• Слов’яни та балти вважали чорногуза символом добробуту і щасливої долі.
• На Поліссі випікали галіопу — печиво, яким «пригощали» лелек, прохаючи доброго врожаю: «Бузьку, бузьку, на тобі галіопу, а ти мені дай жита копу…».
• На Житомирщині існує повір’я, що лелеки мають людські імена. Тож якщо покликати птаха його іменем, він неодмінно поверне голову.
• У Німеччині, зустрічаючи лелек, влаштовували колись гуляння, святкові походи, дзвонили у дзвони. Учням замість уроків читали казки. Вулицями крокували юрми дітей, всі веселилися та розважались.
• У Стародавній Греції, пише Філострат, побачивши першого лелеку, опускалися на коліна.
• Жителі Марокко вважали, що лелеки — це люди, що прилітають з далекого острова у вигляді птахів, а повертаючись, знову набувають людської подоби.
• У Молдові лелека — символ виноградарства. За одною з легенд, коли яничари охопили фортецю Городешти, і в захисників не залишилось ані їжі, ані води, раптом здійнявся сильний вітер. То лелеки своїми крильми здійняли над головами ворогів бурю. В дзьобах вони принесли воїнам виноград з полів рідної країни. Захисники фортеці були врятовані і вщент розбили військо яничар.
• Турки вірили, що лелече гніздо — оберіг від блискавок і пожеж.
• Поляки переконані, що ці лелеки, кружляючи в небі, розганяють дощові хмари.
• Зображення лелеки прикрашало герби багатьох українських міст, зображували його і на античних витворах, а в Македонії — чеканили на монетах.
• Вірмени вважали лелеку священним птахом, що захищає поля і приносить тепло.

Читайте також:

• Кому не можна пити березовий сік та як каратимуть за його збір на Хмельниччині

 

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.