Герої війни

Пам'ятна дошка Грушевському: що пов'язує відомого історика та залізничний вокзал Хмельницького

Вікторія БАРИЦЬКА

На залізничному вокзалі Хмельницького встановили пам'ятну дошку Михайлу Грушевському.
Її робив скульптор Роман Албул. На виготовлення пішло 60 тисяч гривень.
Відомий у Хмельницькому історик Сергій Єсюнін розповів, що пов'язує Грушевського і залізничний вокзал.

У 2017 відзначають століття української революції. Однією з відомих постатей того часу був історик та політичний діяч Михайло Грушевський. Його іменем у місті названа одна з центральних вулиць. Окрім цього, на залізничному вокзалі сьогодні, 7 листопада, відкрили меморіальну дошку Грушевському.

Пам'ятна дошка обійшлась в 60 тисяч

Виготовленням пам'ятної дошки займався місцевий скульптор Роман Албул. Над роботою працював майже місяць. З бюджету за меморіальну дошку заплатили 60 тисяч гривень.

Відео дня

- Дошка виготовлена з поліефірних смол, іншими словами це штучний камінь. Зроблений під бронзу. Працював у своїй майстерні. Портрет взяв із фотографії Грушевського, - розповідає скульптор Роман Албул.

Що пов'язує Грушевського і залізничний вокзал Хмельницького

Чому ж пам'ятну дошку поставити не на вулиці Грушевського, а саме на залізничному вокзалі, пояснив відомий у Хмельницькому історик та краєзнавець Сергій Єсюнін. Виявляється, у 1891 році 25-річний Грушевський працював над своєю дисертацією і приїхав на станцію Проскурів, а вже звідти - у Кам'янець-Подільський. Свою роботу він писав на подільських матеріалах.

- На наш вокзал він приїхав з видатним істориком Володимиром Антоновичем і в Кам'янці йому допоміг писати дисертацію наш краєзнавець Юхим Сіцінський. Саме після цього він сформувався як науковець та історик, - каже Сергій Єсюнін.

У 1919 році почався наступ більшовиків, український уряд виїхав з Києва і всі події відбувалися саме на Поділлі. Тоді Михайло Грушевський вирішив виїхати у Кам'янець, де провів декілька місяців, викладав, редагував газету "Життя Поділля".

- В один час він вирішив, що потрібно долучити до створення УНР західні території і вирішив поїхати на Західну Україну. На початку вересня він прибув на вокзал Проскурова і три дні чекав тут потяг, бо тоді була революція, повний хаос, розкладу не було. Як не дивно, йому допоміг сісти у поїзд син місцевого краєзнавця Володимир Сіцінський, - пояснює Сергій Єсюнін.