Пам‘ятний знак, який встановили на честь 15-річної співпраці Хмельницького і американського міста Модесто у 2002 році, знаходиться на подвір‘ї «Просвіти» по вулиці Пилипчука, 49. Здалеку монумент виглядає як труба, на вершині якої прикріплені герби міст-побратимів - Хмельницького та Модесто. Та коли підійти ближче, то можна побачити 2 незалежні частини тієї «труби», які йдуть від гербів і ніби загортаються одна в одну. А знизу вмонтовані уламки ракети СС-19.
Встановили - 2002 році
Відео дняАвтор - Володимир Карвасарний
Опис - два прапори - український та американський, які ніби обняли одне одного, утворивши трубу, в основі якої вмонтовані уламки ракети СС-19.
Пам‘ятний знак на честь співпраці міст був споруджений з ініціативи мерії Модесто (штат Каліфорнія) у 2002 році. Його встановили і освятили з нагоди 15-ї річниці підписання Угоди між містами. Автором пам’ятного знаку є відомий подільський художник Володимир Карвасарний. Що цікаво, що в Модесто у 2004 році також встановили пам‘ятний знак на честь співпраці з Хмельницьким.
Пам‘ятний знак у Хмельницькому частково був профінансований мерією Модесто. Художник Карвасарний зробив ескіз, його погодили і наш виконком і мерія міста Модесто та затвердили. У нас такий знак був відкритий у 2002 році, а в Модесто у 2004. Спочатку думали, що це має бути копія, але зробили просто схожий пам‘ятний знак, - розповіла голова Хмельницької міської «Просвіти» Зоя Діденко.
Оскільки Зоя Діденко була не тільки головою «Просвіти», а й очолювала 21 рік Комітет міжнародних зв‘язків і поріднених міст Хмельницької міської ради, з її ініціативи в Народному Домі був облаштований Музей міжнародних зв‘язків обласного центру з містами-побратимами. Як виявилось, таких музеїв в Україні більше немає. Саме тому виконком вирішив, що пам‘ятний знак потрібно встановити саме на подвір‘ї «Просвіти», де й знаходиться музей.
Тоді я попросила Михайла Костянтиновича Чекмана ( екс-мер Хмельницького, - прим.авт) забрати міжнародну діяльність в Народний Дім. Він погодився, виконком погодився. Всі іноземні делегації приймала я в Народному Домі. Тому що саме в «Просвіті», по великому рахунку, єдиний в Україні Музей міжнародних зв‘язків. От через те було вирішено тодішнім виконкомом, що тут буде найкраще місце для пам‘ятного знаку, - поділилася Зоя Діденко.
Пам’ятний знак був зроблений з нержавіючої сталі, в основі якого вмонтовані уламки ракети, яка за радянських часів була направлена на Америку, такий собі символізм. Конструкція виражає собою щільну співпрацю і дружбу Хмельницького і Модесто.
Два прапори, які ніби обнялися, від тих загорнутих прапорів один в одний, от вийшла ніби як труба. Після того, як змонтували цей пам’ятний знак, тоді із Ракового, там де була ракетна дивізія, привіз тодішній їхній командир уламки, які вмонтували внизу. На яких написано: «Уламки стратегічної ракети СС-19, що була направлена на територію США». Фактично щорічно реставрують основу, а до самого знаку ніхто не лізе, Богу дякувати, тримається, - каже Зоя Діденко.
У 80-тих у, здалося б, радянському Хмельницькому вже були відкриті двері в Америку. Виражалось це у міцній співпраці нашого міста і Модесто. Зоя Діденко розповідає про Угоду між Хмельницьким і Модесто.
- Це все почалося у 80-тих роках, коли дуже симпатичний, тоді ще молодий американець Джім Пелсгров заприятелював з кимось із жителів міста Хмельницький. Саме він проявив ініціативу в Модесто, щоб підписати Угоду з українським містом Хмельницький. Та історія була дуже довгою, бо ж КДБ забороняв, бо що це таке? Але тоді міським головою був Іван Васильович Бухало - чоловік сміливий. Йому трішки відкрили ці двері, а в Україні тоді такого ще не було. Ми перше місто, яке підписало Угоду про партнерство з американським містом. Це сталося у 1987 році. Ті боялися, тим не дозволяли... З російським містом Тамбов, це перше місто з яким ми підписали Угоду, там - no problem at all. Тому що це Росія. А тут Америка: а Залізна завіса, а імперіалісти такі сякі перетакі тай чого б це раптом? Але треба віддати належне Івану Васильовичу Бухалу, який не побоявся і далекоглядно побачив, що мало, що там пишуть, мало, що там кажуть, треба все бачити на власні очі. І от спочатку американці приїхали, а потім нашим дозволили туди виїхати, це було в 80-ті роки. А вже 1997 році покійний Михайло Чекман звернувся до тодішнього мера Модесто, аби ми по-новому підписали Угоду. Бо то було за Радянського Союзу, а тепер за незалежної України. Тоді ми поїхали в Модесто і Угода була перепідписана, бо місто Хмельницький в незалежній Україні виступало зовсім по-іншому. Ну, і потім у нас дуже активна була співпраця. Вона полягала і в освітніх програмах - школа №1 підписала угоду із Modesto junior college, у нас були щорічні обміни вчительські і учнівські. По-друге у нас була дуже вдала програма лікарського обміну. Обміну будівельників, спортивні обміни, була дуже гарна культурна програма. Народна артистка України Марія Ясіновська була на гастролях в Модесто. Також ми представили абсолютно фантастичну виставку ікон школи іконопису «Нікош». Була прекрасна виставка сюжетної кераміки видатної нашої майстрині Галини Гоми. І Галю так там вподобали, що її запросили на 10 днів в Модесто проводити майстер-класи. Так що співпраця була у нас дуже активною. 30-річчя нашої дружби відзначили минулого року за участю делегації з Модесто.
Читайте також: Заокеанське Модесто та український Старобільськ: як Хмельницький співпрацює з містами-побратимами
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.