Сотні натертих до блиску "залізних коней" вишикувалися на Проскурівській біля кінотеатру Шевченка. Мотоциклісти тішаться, нарешті вивели свої байки з гаражів і насолоджуються швидкістю та гарчанням моторів. Сьогодні, 28 квітня, вони відкрили мотосезон у Хмельницькому. Байкери організували заїзд вулицями міста ще й для того, аби нагадати водіям 4-колісного транспорту, тепер потрібно бути значно уважнішими на дорозі. Журналісти vsim.ua поцікавилися у мотоциклістів, як довго вони катаються і звідки з'явилась любов до "залізних коней".
Аріна, 16 років
- Мотоцикли - це моя слабкість. Захоплюватись ними я почала ще з дитинства. В мене ще є квадрацикл, раніше я каталась на ньому. Але мотоцикл - це моя душа, від нього такі відчуття, що навіть словами не передати. Мотоцикл мені подарував тато на 16-річчя. Він сам у молодості ганяв, тому це, напевне, сімейне. Батьки, звичайно, хвилюються за мене, але підтримують мої інтереси. Катаюсь я лише близько місяця, кожного дня виїжджаю і вчусь.
Сергій, 32 роки
- Я занурився у це 10 років тому. До того теж їздив, але лише на роботу. А потім у дитячих альбомах помітив, що у дитинстві постійно фотографувався в Комсомольському парку на мотоциклі. Така от аномалія. З того часу багато накатав по різних областях, злетах, як турист. Катався і за кордоном. Там звичайно на дорозі зовсім інша культура, там ввічливо ставляться до всіх учасників руху, нема цієї нашої злості від водіїв.
Олександр, 23 роки
- Перший мотоцикл з'явився у мене в 16 років. Батьки допомогли мені з покупкою. Це свобода, молодість, адреналін. Батько колись їздив теж, але мені здається, що воно закладене у крові. Якщо постійно, то катаюсь вже 5 років. Автомобілісти до нас не дуже ставляться, бо ми маємо перевагу в русі, можемо між рядами їздити, не такі обмежені як водії автомобілів.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.