Рано чи пізно кожен стикається зі смертю близьких та рідних людей. Після цього постає питання спадщини. Дехто ще за життя оформлює заповіт на тих людей, кому хоче залишити помешкання. В іншому випадку майно у спадок розподіляється по закону. Як оформити успадковане житло та кому воно дістанеться після померлого, пояснює адвокат “Подільської правової ліги” Роман Рачок.
Спадкування буває двох видів. Перший - це за заповітом. Тут потрібно бажання людини. Вона бере паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на квартиру і звертається до будь-якого нотаріуса і посвідчує заповіт. Тоді після смерті власником буде та людина, яка зазначена у заповіті. Це може бути не найближчий родич, а будь-яка інша особа. Протягом шести місяців з моменту смерті спадкоємець має звернутись до приватного або державного нотаріуса, який має змогу вести реєстраційні дії в спадковому реєстрі. Тоді він зможе оформити право власності на себе. Закон передбачає встановлення додаткового терміну на прийняття спадщини, якщо є поважні причини - спадкоємець перебував у закордонному відрядженні або хворів.
Ще один вид спадкування - по закону. Цивільний кодекс встановлює черговість, за якими спадкоємці можуть отримати житло. До першої черги відносять найближчих родичів померлого - це батьки, діти або чоловік чи дружина. Якщо таких немає, підключається друга черга – брати і сестри, бабусі і дідусі з обох сторін. В останню чергу прийняти власність можуть будь-які родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Спадок розподіляється у рівних частках.
Також варто взяти до уваги той факт, що якщо на утриманні в спадкодавця був інвалід, то незалежно від того, складений заповіт чи ні, він має право на обов’язкову частку у спадщині.
Якщо у спадкодавця не залишилось родичів, то є таке поняття як відумерла спадщина. Орган місцевого самоврядування звертається до суду, щоб визнати цю спадщину такою. Тоді вже міська рада розпоряджатиметься цим майном у своїх цілях.
Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.