Рано чи пізно кожен стикається зі смертю близьких та рідних людей. Після цього постає питання спадщини. Дехто ще за життя оформлює заповіт на тих людей, кому хоче залишити помешкання. В іншому випадку майно у спадок розподіляється по закону. Як оформити успадковане житло та кому воно дістанеться після померлого, пояснює адвокат “Подільської правової ліги” Роман Рачок.

Роман Рачок, адвокат “Подільської правової ліги”

Спадкування буває двох видів. Перший - це за заповітом. Тут потрібно бажання людини. Вона бере паспорт, ідентифікаційний код, правовстановлюючі документи на квартиру і звертається до будь-якого нотаріуса і посвідчує заповіт. Тоді після смерті власником буде та людина, яка зазначена у заповіті. Це може бути не найближчий родич, а будь-яка інша особа. Протягом шести місяців з моменту смерті спадкоємець має звернутись до приватного або державного нотаріуса, який має змогу вести реєстраційні дії в спадковому реєстрі. Тоді він зможе оформити право власності на себе. Закон передбачає встановлення додаткового терміну на прийняття спадщини, якщо є поважні причини - спадкоємець перебував у закордонному відрядженні або хворів.

Ще один вид спадкування - по закону. Цивільний кодекс встановлює черговість, за якими спадкоємці можуть отримати житло. До першої черги відносять найближчих родичів померлого - це батьки, діти або чоловік чи дружина. Якщо таких немає, підключається друга черга – брати і сестри, бабусі і дідусі з обох сторін. В останню чергу прийняти власність можуть будь-які родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно. Спадок розподіляється у рівних частках.

Також варто взяти до уваги той факт, що якщо на утриманні в спадкодавця був інвалід, то незалежно від того, складений заповіт чи ні, він має право на обов’язкову частку у спадщині.

Якщо у спадкодавця не залишилось родичів, то є таке поняття як відумерла спадщина. Орган місцевого самоврядування звертається до суду, щоб визнати цю спадщину такою. Тоді вже міська рада розпоряджатиметься цим майном у своїх цілях.