Працювати над забезпеченням ще треба, і треба, і треба - перший зам губернатора Хмельниччини про візит у зону АТО

У допомогу хмельницьким військовим привезли 26 тонн допомоги. Фото з Facebook Олександра Симчишина

Від редакції: Публікуємо без змін, єдина редакційна правка - цитати з допису винесені у окремі главки. Усі фото з Facebook Олександра Симчишина

Синьо-жовті кольори повсюди, і чим ближче до Донбасу, тим більше

Ну що ж. Нарешті можу розповісти про свій візит на Схід. Вперше у житті довелося побувати в тих краях, вперше у житті довелося побувати поруч з бойовими діями. Там інше життя, інші реалії. Там немає місця "мишиній возні" і бюрократичним розбіркам. Там хлопці щосекунди ризикують життям заради всіх нас і нашої славної України! Честь їм і хвала!

Про все за порядком. Їхали разом з нардепом від «Свободи» Ігорем Сабієм, заступником голови облради Ігорем Хитруком та головою Хмельницької райради Олександром Прокоповим. Для наших хлопців ми зібрали приблизно 26 тонн допомоги, зокрема, 12 тонн питної води, яка до слова, користувалася величезним попитом в усіх. На ура йшли також вітаміни (овочі і фрукти), мед, цигарки, і …сало. Допомогу збирали підприємці, люди, чиновники – усі разом.

По дорозі вразила величезна кількість національної символіки, синьо-жовті кольори повсюди – на електроопорах, на деревах, на балконах, на заправках, і чим ближче до Донбасу, тим більше.

«Пацаны, я русский, но я за вас, гоните эту нечисть отсюда»

Наш маршрут проліг через Красноармійськ (чимало блокпостів) – Костянтинівку(знову блокпости), Дружківку (і тут блокпости) – Краматорськ (по дорозі до Словянська, а це менше 20 км. Залишки розгромленої військової техніки) - Словянськ – Ізюм – і далі до місця розташування нашого полку територіальної оборони.

Багато спілкувалися з місцевими, усі на кого натрапили – допомагали, усі автівки зупинялися і вказували дорогу, малювали маршрути, бажали удачі, висловлювали побажання, аби все це чимшвидше завершилося. 
В Краматорську російськомовний хлопець малював нам схему руху, а на завершення сказав: «Пацаны, я русский, но я за вас, гоните эту нечисть отсюда». В Словянську один чоловік, коли почув, що ми заблукали, на перехресті зупинив рух транспорту і вивів нас на трасу до Ізюма (сам намагався спілкуватися українською). До слова, заблукали через підірваний міст і спалені вантажівки у напрямку Ізюма. А ще окрема подяка нашій рідній хмельницькій десантурі – хлопці провели нас до самого Ізюму, швидко і оперативно через усі блокпости.

"В Краматорську купа техніки, більшість «віджатої» - російської."

В Краматорську зустрілися з нашими хмельницькими десантниками з 8 полку і вояками 140 центру. Для командира я подарував прапор рідної Хмельниччини. Хлопці раділи прапору і забрали його з гордістю.

Наша десантура таки десантура. Порядок, дисципліна – все чітко і впевнено. Загалом в Краматорську купа техніки, більшість «віджатої» - російської. Крім десантників, навантажили автівки для вояків 140 центру, очаківських та кременчуцьких вояків, а також льотчиків. 
Усі передавали вітання Хмельниччині, дякували всім, хто допомагає! Кажуть, допомога відчувається, а це тільки підвищує бойовий дух. Усі хлопці говорять, що необхідно вводити військовий стан.

"Великі молодці люди, які допомагають"

У Словянську багато спілкувалися з місцевими. Місто у важкому стані, але люди «живі» і натхненні, кажуть, що все буде гаразд. Словянськ – це Україна.
Далі довга дорога на Харківщину (на одному з блокпостів зустрілися з колишніми беркутівцями, ледь не дійшло до суперечки). Трохи блукали, їхали польовою «ґрунтовкою», до нашого полку тероборони дісталися вже близько півночі. Хлопці неподалік кордону. Передали допомогу, поспілкувалися, вони приготували нам вечерю і каву. Загалом проблем вистачає, і працювати над забезпеченням ще треба, і треба, і треба. Армію усі роки тупо вбивали, і тепер армія відроджується, стає боєздатною і сильною у першу чергу завдяки нашим козакам. Великі молодці люди, які допомагають. 
На завершення скажу: все буде добре, ми обов’язково переможе, інакшого вибору у нас просто не існує. Та й вояки наші, як люди – найкращі.

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.