Рідним загиблих військових з Хмельницького вручили державні нагороди

• Високі державні нагороди вручили рідним п’ятьох загиблих захисників.

Відповідно до Указів Президента України за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі орденами «За мужність» ІІІ ступеня нагороджено:

Зіменка Максима Руслановича (посмертно);

Він був із Хмельницького. Навчався в НВО №23. Служив молодшим сержантом. Йому було 33 роки.

- Сумна звістка знову в шкільній родині нашого закладу. Захищаючи Україну, загинув випускник Зіменко Максим Русланович. Людяний, відповідальний, ввічливий, щирий, допитливий, справедливий, завжди готовий прийти на допомогу — таким його запам‘ятали ті, хто знав Макса. Нехай душа нашого воїна знайде вічний спокій… Герої не вмирають! Вони залишаються назавжди в наших серцях!, - повідомляли в навчальному закладі. 

Ткачука Руслана Олександровича (посмертно)

Працював Руслан Ткачук водієм, зокрема й автобусів. На війну вирішив піти сам. 

- Він дав мені руку і сказав — «мені через два дні у військкомат, може, ми востаннє бачимося». Я кажу — «Руслан, та що ти це розказуєш». Останній раз я його так і побачив, - згадував Юрій Стецюк про свого племінника.

Руслану Ткачуку було 38 років. Загинув на Донеччині у травні 2023-го. Поховали Руслана Ткачука на Алеї слави у Раковому. У нього залишилися дружина та донька.

Медаллю “За військову службу Україні» нагороджено:

Мельника Олега Володимировича (посмертно);

Народився Олег Володимирович 5 липня 1977 року у Хмельницькому. Батьки змалечку привчали сина бути активним, відповідальним і цілеспрямованим. Навчався Олег у спеціалізованій загальноосвітній школі № 1, був прикладом для однокласників, навчався на відмінно. Любив футбол, любив читати книги, активний був у шкільних заходах, але найбільше його притягував ансамбль танцю «Подолянчик».

З березня 14-го служив на ділянках Харківського та Луганського прикордонних загонів, з 2015 року знаходиться безпосередньо в зоні бойових дій: Щастя, Краматорськ, Золоте, Волноваха, де був начальником військової комендатури. Загинув в березні 2022-го. 

Галкіна Олега Олександровича (посмертно)

Мешкав у Хмельницькому. Тут закінчив СЗОШ №29. Мав багато друзів та знайомих. Працював охоронцем та продавцем на ринку в Гречанах. 

Йому було 41. Загинув на околицях населеного пункту Білогорівка Луганської області. Під час мінометного обстрілу хмельничанин отримав поранення несумісні з життям.

Медаллю “Захиснику Вітчизни” нагороджено:

Шухарева В’ячеслава Юрійовича (посмертно)

В’ячеслав Шухарев народився 26 березня 1976 року у м. Горлівка Донецької області. Від 2002 року В'ячеслав жив у  Хмельницькому.

До війни 20 років пропрацював закрійником на швейному підприємстві. Друзі та колеги називають його позитивною, світлою та компанійською людиною.

На захист країни воїн став добровільно на початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, бо хотів, щоб його донька росла у вільній Україні. Служив сапером в окремій механізованій бригаді, солдат.

Воїн загинув 12 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. 

- Ваші чоловіки, батьки, діти віддали найдорожче, що може бути - власне життя. Щира вдячність їм та низький уклін вам, родинам справжніх патріотів. Висловлюю вам свої найглибші співчуття та підтримку. Нехай світла пам'ять про наших Героїв буде вічною, а їхня жертва не буде марною, – додав начальник Хмельницької ОВА Сергій Тюрін.

Читайте також: На фасаді університету в Кам'янці відкриють дошку пам’яті воїну Руслану Козаку

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.