Російську церкву заборонили: яка ситуація на Хмельниччині

• На Хмельниччині наразі існує 631 церква московського патріархату. 

• Сьогодні врешті Верховна Рада проголосувала за заборону УПЦ МП. 

• Розповідаємо, що відбуватиметься далі. 

Церква країни-окупантки і досі продовжує свою діяльність на території Хмельницької області. Згідно із даними Опендатабот наразі в регіоні зареєстровано 631 осередок московського патріархату. Офіційно вони, звісно ж, не вказують свою приналежність до РПЦ. Натомість храмів Православної церкви України все ж більше: 691 осередок. Про це сайту «Є» повідомляла директорка Департаменту інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОВА Інна Михайлова. 

Чимало парафіян добровільно перейшли до ПЦУ, деякі зробили це вимушено через заборону діяльності УПЦ МП – відповідні документи активно приймали в самих громадах. Повністю викорінити це, переконані міські голови Хмельниччини, можна буде лише після прийняття відповідного закону Верховною Радою України. І сьогодні парламентарі врешті проголосували за це у другому читанні. Розповідаємо, що буде далі. 

Проблеми, які створює московський патріархат 

Правоохоронці неождоразово фіксували протиправну діяльність з боку представників церкви країни-окупантки. Під час викриття полісмени фіксували чималу кількість російської літератури, пропагування «русского міра», прославляння путіна, як в соціальних мережах, так і під час служб. Чимало таких випадків зафіксовано й на Хмельниччині. 

Нариклад, навесні 2024-го викрили настоятеля храму Шепетівської єпархії УПЦ (МП), який ще з 2021 року розпалював релігійну ворожнечу у забороненій соціальній мережі «вконтакте», виправдовував російську агресію та називав війну «громадянським конфліктом». Тепер йому загрожує до 5 років за ґратами. 

Пригадаймо й інцидент, який трапився у травні цього року у Красилові. У храмі, де проходила інвентаризація майна після переходу прихожан до Православної церкви України, відбулися сутички. Тоді представники УПЦ МП патріархату вривалися у святиню й перешкоджали діяльності ревізійної комісії. Священник УПЦ вдарив стільцем по голові одного із членів комісії – розповіли тоді vsim.ua учасники конфлікту. Правоохоронці розпочали кримінальні провадження. 

У громадах продовжують боротися з МП 

Красилівська міська голова Ніла Островська у коментарі журналістці vsim.ua розповіла: на території громади майже всі перейшли до ПЦУ. Однак поодинокі випадки таки трапляються. Проблема ще й у тому, що парафіяни виявляють бажання приєднатися до ПЦУ, а самі священники не завжди цього хочуть. Щоб позбутися повністю московського патріархату, каже Ніла Островська, потрібно на законодавчому рівні це питання врегулювати. 

– Пропаганда зі сторони російської Православної Церкви потужна: вона діє на деяких людей, які слабкі, які не аналізують і в цих моментах нам дуже складно. Велике й єдине питання до Верховної Ради: чому залишили його, як то кажуть, тут, на на розгляд місцевих місцевої влади і місцевих жителів? Це питання національної безпеки - його не можна залишати не розглянути, його не можна залишати на потім. Це дуже і дуже важливо, бо це питання роз'єднує нас, українців, які прагнуть бути єдиними в своїй державі, але, на жаль, держава тут програє, – пояснила Ніла Островська. 

У Славутській громаді, в селах, активно триває перехід до ПЦУ. Однак в самому місті ситуація дещо складніша. За словами міського голови Василя Сидора вони не можуть примушувати людей відмовлятися від УПЦ. Це питання спершу має вирішити Верховна Рада й лише тоді, на юридичному рівні, буде змога в самих громадах офіційно забороняти діяльність московського патріархату. 

– Методом зробити силом або прийти й сказати: «люди давайте, ми тут будемо робить в цій церкві, після завтра в тій церкві» – воно можна, але люди приходять, зібралися 300 чоловік : «ну нє, нас поки влаштовує батюшка, ми пока тут давайте ще помолимося трошки». Якщо Верховна Рада приймає закон – значить получається в юридичній площині вони повинні визначити: або вони працюють з росією, або вони повинні мати статус не канонічний і це тоді воно знімає. Ми ж говоримо єдине що: ми повинні показати до кого ви належите. В тебе не повинно бути всередині росії, – розповів vsim.ua Василь Сидор. 

Нарешті проголосували 

Сьогодні, 20 серпня 2024-го, Верховна Рада нарешті проголосувала законопроєкт про заборону УПЦ МП на території України. До цього йшли довго: у 2023-му відповідний закон було прийнято у першому читанні. А потім – тривала пауза. З певною періодичністю до цього питання поверталися та до кінця справу не могли довести. Зокрема на пленарному засіданні 23 липня парламентарі блокували трибуну через постійне відтермінування розгляду даного закону про УПЦ МП. 

Відтак, нарешті прийнятий сьогодні законопроєкт вступає в силу через 30 днів після його опублікування. Згідно із ним представники УПЦ МП матимуть 9 місяців на те, щоб розірвати зв’язки з російською православною церквою. Народний депутат України Олексій Гончаренко пояснив детальніше: 

• обмеження релігійним організаціям на зв’язки з РПЦ, діяльність якої в Україні забороняється;
• визначається, що саме розуміється під такими зв’язками; 
• надає строк, впродовж якого українські організації мають позбутись цих зв’язків;
• визначає порядок державного нагляду за дотриманням цієї вимоги;
• надає державним органам повноваження стосовно взаємодії з релігійними організаціями, які самостійно не змогли або не захотіли виконати вимоги закону.

Читайте також: 

В церкві-фортеці в Сутківцях вперше зазвучить молитва українською мовою

Московський піп з Хмельниччини постане перед судом за підтримку агресії росії

Розбита голова та пошкоджене майно: деталі конфлікту між УПЦ та ПЦУ в Красилові

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.