Що передбачає підписаний Зеленським закон про купівлю реакторів для ХАЕС

Юлія ВАСІЛЬЄВА

Вони потрібні для закінчення зведення 3 та 4 енергоблоків на Хмельницькій АЕС.
Попередньо, вартість двох одиниць обладнання складає 600 млн євро.

Україна придбає в Болгарії ядерні реактори ВВЕР-1000 російського виробництва для добудови Хмельницької атомної електростанції у Нетішині. Відповідний закон підписав Президент України Володимир Зеленський. Про це повідомила Верховна Рада України.

– Цей Закон встановлює правові засади та надає дозвіл для придбання окремо визначеного обладнання, враховуючи стратегічне значення атомної енергетики для розвитку України та задля компенсації потужності української енергосистеми, що були втрачені у зв’язку з тимчасовою окупацією Запорізької атомної електричної станції та регулярними масованими ракетними обстрілами з боку країни-агресора.

Розповідаємо про усе детальніше.

Відео дня

Почнемо з історії

Перший енергоблок на Хмельницькій атомній електростанції почали будувати у 1981 році, згодом стали зводити ще два. У 1990 році був накладений мораторій на будівництво, а після його зняття взялися за спорудження одразу 5 та 6 енергоблоків. Станом на сьогодні на 3 та 4 блоки готові 75-80% та 25-30% відповідно.

Ще з 2012 року ведуться розмови про добудову 3 та 4 енергоблоків. Це мали зробити у співфінансуванні із росією, однак після вторгнення рф у 2014-му – від ідеї відмовилися. Ще один крок зробили у 2018-му.

У квітні 2024-го Кабінет міністрів України подав законопроєкт до Верховної Ради щодо добудови 3-4 енергоблоків. Його довгий час відхиляли депутати. Врешті 11 лютого 2025-го парламентарі прийняли даний законопроєкт. До слова, «за» проголосували 7 з 11 нардепів з Хмельниччини.

У лютому Президент України відвідав Хмельницьку АЕС, де ознайомився із ходом робіт на 3 енергоблоці.

– Після добудови енергоблоків ХАЕС стане найбільшою в Європі, адже зможе виробляти загалом 6,4 ГВт електроенергії. Завдяки цьому українці матимуть електрику за доступною ціною, держава зможе експортувати її за кордон, – зазначив під час робочої поїздки Володимир Зеленський.

Що передбачає законопроєкт

На початку липня 2023 року парламент Болгарії делегував міністру енергетики країни провести переговори з главою Міненерго України щодо можливості продажу Києву обладнання, яке призначалося для АЕС Белене. Це сталося після візиту Президента України до Софії. Тоді ж був підписаний меморандум про взаєморозуміння між міністерствами енергетики обох країн про співпрацю у сфері енергетики.

Щодо самого законопроєкту довго точилися дискусії. Найбільше обурення викликає у суспільства те, що це обладнання – російського виробництва. Директор Інституту проблем безпеки атомних станцій Національної академії наук України академік Анатолій Носовський зазначив: немає значення де виготовляли це обладнання.

– Це був радянський проєкт. Обладнання знайшли у Болгарії. Воно гарне, законсервоване. І ми плануємо купити його, забрати до себе і добудувати ці енергоблоки. Тут немає значення, де воно виготовлялося – в росії чи в іншій країні. У цьому питанні ми точно ніде не прогинаємось під РФ. У нас всі реакторні установки, які є на майданчиках атомної станції – зроблені за радянськими проєктами. І ми маємо гарний досвід їхньої експлуатації. Оце обладнання, яке ми купуємо в Болгарії, воно з новітніми системами безпеки вже. Я не думаю, що це якесь погане рішення для нас. Ми ніякої залежності від рф не будемо мати, тому що давно відмовилися від російського палива, – цитує експерта Суспільне Хмельницький.

Зауважимо, комітет антикорупційної політики знайшов у ньому корупційні ризики та попри це за документ проголосували.

– У проєкті акта виявлено потенційно корупціогенний фактор, який полягає у непрозорості визначення запропонованого типу реакторних установок. Так, під час доопрацювання проєкту Закону до другого читання не проведено аналізу можливості використання інших типів реакторних установок для будівництва енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС та співвідношення вартості будівництва цих енергоблоків при використанні альтернативного обладнання. Відсутні відомості щодо запитів до виробників реакторних установок в інших країнах, аналіз та порівняння наданих ними пропозицій, зокрема щодо вартості будівництва, технологій, які застосовуються у їхніх 2 установках, – про це йдеться у висновку антикорупційної експертизи.

Підписаний Президентом текст передбачає надання дозволу на старт перемовин між НАЕК «Енергоатом» із болгарською енергетичною компанією «Национална Електрическа Компания ЕАД». Мова йде про закупівлю ядерних реакторів російського виробництва ВВЕР-1000 – такі ж уже використовують і на перших двох блоках ХАЕС.

– Надається дозвіл на ведення перемовин, узгодження остаточної редакції Договору купівлі-продажу обладнання, його підписання, здійснення оплати відповідно до умов такого договору, приймання та зберігання обладнання, придбаного на підставі такого договору.

Натомість «Енергоатом» не може здійснювати роботи з розміщення, проєктування та побудови енергоблоків на ХАЕС – для цього потрібно прийняти окремий закон. Тобто наразі дали «зелене світло» лише на перемовини й купівлю.

Також Кабінет Міністрів України має актуалізувати техніко-економічне обґрунтування даної ініціативи, адже наразі керуються документами й розрахунками ще 2018 року.

10 березня був останній день, коли Україна мала повідомити Болгарії про своє рішення. Й наче дедлайн пройшов, однак на сьогоднішньому засіданні ВРУ, під час години запитань до Уряду, міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що з партнерами все налагоджено. Уже готують відповідні рішення.

– Дійсно, 10 березня був останній день, коли треба було відзвітувати в парламенті Болгарії про результати перемовин. Завдяки конструктивній частині Верховної Ради, яка підтримала відповідний законопроєкт, (у нас була, – прим.автора) можливість провести відповідні перемовини в Болгарії. І відповідний звіт парламенту було надано, – цитує міністра «Економічна правда».

Усі «ЗА» та «ПРОТИ»

Підключення цих енергоблоків до енергосистеми дадуть додаткові 2,2 ГВт гарантованої базової генерації. Щонайменше стільки нині становить дефіцит, який виник через російські атаки, які почалися восени 2022-го. Як ми раніше вам розповідали, існує низка інших плюсів, які можна отримати від будівництва енергоблоків, серед них:

Стримування тарифу на електроенергію для населення;
Виконання міжнародних зобов’язань, взятих Україною, щодо зменшення викидів вуглецю;
Сприяння економічному розвитку України завдяки появі нових робочих місць, пов’язаних з будівництвом (4 570 місць) та експлуатацією (1 900 місць) енергоблоків;
Встановлення малих модульних енергетичних реакторів є швидшим та дешевшим;
Планується почати будівництво заводу з виробництва паливних елементів для АЕС. Це дасть зможу створити в Україні повний цикл виробництва палива для АЕС.

Нещодавно українські природоохоронні організації зверталися до Верховної Ради із закликом не робити цього, аргументуючи це низкою ризиків:

Україна закликає весь світ відмовитись від російських технологій, і водночас планує купувати в Болгарії російські реактори, які залишилися після провального проєкту АЕС Белене;
Ці реактори не сумісні з наявною інфраструктурою станції, що потребуватиме значних додаткових витрат на адаптацію;
Заявлена вартість добудови ХАЕС 3 та 4 становить 78 мільярдів гривень без індексації, що базується на застарілому техніко-економічному обґрунтуванні 2018 року;
Проєкт може негативно вплинути на річку Горинь, що може призвести до недостачі води для охолодження реакторів.

– В умовах незавершеної війни немає сенсу будувати об’єкт, який може стати мішенню для російських атак. Набагато доцільніше інвестувати в розвиток децентралізованої відновлюваної енергетики, яка є менш вразливою до воєнних загроз, – заявляв Артем Колесник, фахівець з енергетичної політики ГО «Екодія».

Читайте також:

Скільки працівників потрібно для добудови Хмельницької АЕС – підрахунки «Енергоатому»

Чому потрібно будувати нові блоки на ХАЕС: пояснення міністра енергетики

На будівництво блоків Хмельницької АЕС витратили 1,5 мільярда доларів, — міністр енергетики

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.