Що закодовано в символіці ЗСУ: в Шепетівці діє виставка шевронів

Що закодовано в символіці ЗСУ: в Шепетівці діє виставка шевронів
Світлини зі сторінки Музею пропаганди та «24 каналу. освіта»
  • Дізнавайтеся, як за шевронами вчити історію України, та яке послання ворогу зашифровано в символах.

«Шеврони: традиції та честь українського війська» - виставка, що діє у краєзнавчому відділі Музею пропаганди в Шепетівці.

В її експозиції – понад 70 нарукавних нашивок з музейної колекції.

Серед них нарукавні знаки різних видів та родів військ, Спеціальних військ та служб Збройних Сил України, добровольчих підрозділів.

Відео дня

«Також наша колекція включає неофіційні шеврони, так звані «moral patches», які бійці носять лише в польових умовах з метою морально-психологічного розвантаження», - наголошують організатори.

Історія шевронів

Шеврони – це декоративно-інформаційні елементи оздоблення форменого одягу.

Уперше військові нарукавні знаки з'явилися у XIX столітті. До цього для розпізнавання військової частини використовували колір форми, яка могла бути досить яскравою (синя, червона, зелена).

Із розвитком озброєння у солдата вже можна було поцілити з досить великої відстані, тому військову форму почали виготовляти в захисному кольорі (хакі).

Головна мета нашивок - розрізнити своїх та чужих на відстані. Саме тому найчастіше нарукавний знак має не більше чотирьох кольорів та не більше чотирьох символів або знаків. Так нашивку можна добре роздивитися навіть неозброєним оком.

На знаку також вказується інформація про приналежність до підрозділу, з'єднання, військової частини.

Він розповідає і про особливості діяльності та призначення військовослужбовців. Наприклад, морська піхота, сухопутні війська тощо.

Після проголошення незалежності Україна продовжувала використовувати нашивки радянського зразка. Однак 2014-го, з початком анексії Криму та війни на сході, склалася неприємна ситуація - українські військові та агресор часто мали однакові нашивки. Тому в ЗСУ вирішили створити нові шеврони, які б були ближчими до європейських зразків. Чітких вказіво, щоправда, к не існувало до 2018-го.

Почали з'являтися нові добровольчі батальйони, військові організації й підрозділи, які отримали свої нарукавні знаки.

Головна відмінність нових шевронів Збройних сил України в тому, що в їхній основі лежить стилізований тризуб. Він став оновленим символом ЗСУ. Під час створення нових нашивок розробники взяли до уваги знаки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Особливість нарукавних знаків і шевронів

Нарукавні знаки та шеврони - це все нашивки на формі військових. І їх часто плутають, зауважують у Музеї пропаганди.

Збройні сили України розробляють і затверджують нарукавні знаки у формі щита: вони є головними та офіційними.

А ось шеврони – радше додатки, хоча також є нашивками. Часто це дві смужки V-подібної форми, де міститься певна інформація про категорію військовослужбовців.

У ЗСУ шеврони є лише у сержантського складу. Носять їх на погонах для розпізнавання звання (молодший і старший сержант, сержант). Однак, назва «шеврон» так сильно прижилася, що її почали використовувати для позначення практично всіх нашивок.

Крайні кілька років щодо вигляду шевронів військові керуються правилами, описаними в «Методичних рекомендаціях щодо окремих питань розвитку і впровадження військової символіки у ЗСУ».

Основні правила, викладені в документі:

  •  забороняється зображувати будь-які релігійні символи, в тому числі ікони;
  •  не можна поєднувати озброєння та військову техніку різних років в одній композиції (наприклад, шаблю і Джавелін);
  • заборонено використовувати портрети відомих діячів та писати їхні імена (навіть якщо підрозділ чи батальйон було створено на їхню честь);
  • не рекомендовано розміщувати написи - краще їх робити окремою нашивкою.

Емблеми розробляються у двох варіантах - у захисних кольорах (польовий однострій) та повноколірні (для інших випадків).

Неофіційні «moral patches»

Крім офіційних нарукавних знаків, також існують неофіційні шеврони ЗСУ, які часто називають «moral patches». Вони, найперше, вказують на неабияке почуття гумору їхніх власників.

Військові носять їх лише в польових умовах. На території військової частини вони заборонені.

Шеврони ЗСУ, вустами яких говорить українська історія

Дивлячись на шеврони, емблеми різних формувань ЗСУ, можна вивчати історію України, її міфи та легенди, наголошує художник-геральдист волонтерської групи «Нове військо» Олекса Руденко у YouTube-блозі «Обличчя незалежності».

Чорний ворон і дуб Залізняка, 93 – тя окрема механізована бригада «Холодний Яр»

Це формування механізованих військ у складі ЗСУ назвали на честь Холодноярської Республіки. Це короткочасне державне утворення на землях УНР проіснувало з 1919 по 1922 рік в урочищі Холодний Яр. Останній є історичною місцевістю Наддніпрянської України, яка прославилась міццю духу повстанців.

Символами цієї республіки, до якої увійшли 25 навколишніх сіл та яка нараховувала близько 15 тисяч повстанців, обрали чорного ворона та дуб очільника гайдамацького повстання – козацького отамана Максима Залізняка.

  • Череп і напис «Україна або смерть», 72 – га окрема механізована бригада імені Чорних Запорожців

Це формування ЗСУ розташовується у Білій Церкві. Його назвали на честь Чорних запорожців – військового формування часів УНР.

Чорних запорожців ще називали «чорношличниками». Це елітне військове формування кавалерії армії Української Народної Республіки існувало з 1918 по 1920 рік.

На емблемі 72 – ої бригади красується зворотна частина знамена чорних запорожців – зображення «Адамової голови»  (череп із двома кістками) і напис «Україна або смерть».

  • Дракон, що дихає полум'ям, 12 – та окрема бригада армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка

Бригада отримала ім'я Віктора Павленка – командувача Повітряного флоту УНР.

Саме пілоти 12 – ої окремої бригади армійської авіації стали першими сміливцями, які вилетіли на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи.

 Бригаду охороняє символ – дужий дракон, що дихає на ворогів полум'ям і може кожного окупанта перетворити на грудку попелу.

  • Гори, едельвейс та перехрещені сокири, 10 – та окрема гірсько-штурмова бригада

Ця бригада дислокується у Коломиї та спеціалізується на проведенні бойових дій у гірській місцевості. На її емблемі білим зображені контури трьох гір – Говерли, Бребенескула та Піп Івана.

В основі емблеми – гірська квітка едельвейс, а за нею – два перехрещені топірці (це сокири, які використовують гуцули, бойки та лемки). Едельвейс символізує мужність та відвагу.

  • Срібна голова вовкулаки із золотими очима й стрілами, Сили спеціальних операцій ЗСУ (ССО)

Голова вовкулаки уособлює керівну структуру Сил спецоперацій України.

У пащі срібного вовка – дві стріли, символ ворогів. Як розповідає стародавня легенда, козаки-характерники могли обертатися на вовків, ловити стріли потужними лаписьками або й відбивати їх голіруч. Зламана стріла в пащі вовка – знищений ворог. Ціла стріла в іклах – нейтралізований. Тобто саме голова ССО вирішує, якого ворога буде знищено, а якого просто нейтралізують.

Цікаво, що всередині нарукавного знака розміщений двозуб покровителя ССО, князя Святослава Хороброго. Саме він є автором фрази «Іду на ви», що означає відкрите оголошення війни супротивнику.

Князь Святослав відомий також військовими подвигами: він суттєво розширив територію Київської Русі, підкоривши волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів. Та розгромив Хазарський каганат.

  • Коронований лев спирається на скелю, 24 – та окрема механізована бригада імені короля Данила

Почесне найменування бригади підкреслює визнання потужної Галицько-Волинської держави світовими правителями, зокрема святим престолом Ватикану. Як і визнання ролі короля Данила у протистоянні монголо-татарській навалі. Ще тоді Галицько-Волинська держава виступала як форпост перед загрозою зі сходу для всієї європейської цивілізації.

На шевроні бригади – галицький лев, який спирається на скелю. Це символіка Галицько-Волинської держави. На голові лева – корона видатного полководця Середньовіччя, короля Данила.

24 – та бригада має девіз латиною: «Milites Regum», що у перекладі означає «Піхота короля».

  • Залізний хрест УНР, 28 – ма окрема механізована бригада імені Лицарів Зимового Походу

Бригада має почесну назву на честь Лицарів Зимового Походу – учасників Першого зимового походу. Це похід Армії Української Народної Республіки тилами Червоної та Добровольчої армій під проводом Михайла Омеляновича-Павленка. Похід тривав з 1919 по 1920 рік.

Головним завданням Зимового Походу було збереження присутності української армії на українській території шляхом партизанських дій, у той час як її головний отаман – Симон Петлюра – у справах державної важливості перебував зі своїм штабом у Варшаві.

Центральний елемент шеврона – залізний хрест. І це одна з нагород Української визвольної війни 1917 – 1921 років. Що важливо – єдина бойова відзнака армії УНР.

  • Герб гетьмана Івана Виговського, 58 – ма окрема мотопіхотна бригада імені гетьмана Івана Виговського


Бригада має почесну назву Івана Виговського – Гетьмана Війська Запорозького. При цьому має шеврон, на якому зображений фірмовий гетьманський герб. А ще – латинське гасло «Simul ad victoriam», що в перекладі означає «Разом до перемоги».

Отже, у центрі шеврона – герб родини Виговських, що є різновидом герба абданк. Саме такі герби використовували як родові кілька польських, литовсько-білоруських, українських шляхетських родів за часів Королівства П'ястів, Речі Посполитої.

Саме таким гербом володіли й Богдан та Юрій Хмельницькі.

  • Сова з мечем, Воєнна розвідка України

На емблемі Воєнної розвідки України зображена сова з мечем у лапах. Найновіший зразок емблеми зображує сову, яка спрямовує цей меч на територію росії.

Якщо ви порівняєте емблеми української та російської розвідок, то помітите цікаву деталь: на російській зображений кажан і гасло «Вище нас тільки зірки». А як ви знаєте, сова блискуче полює на кажанів та ласує цими тваринами. Натомість гасло української розвідки – «Sapiens dominabitur astris», що означає «Мудрий пануватиме над зірками».

А історії яких шевронів знаєте ви? Чи навідувалися вже на виставку до музею пропаганди?

Читайте також:

Слідкуйте за новинами Хмельницького у Telegram.

Коментарі (1)
  • Алла Никифорова

    Дуже пізнавальний допис. На жаль, на виставці не маю змоги побувати.

keyboard_arrow_up